Опубліковано СН
Упродовж останніх тижнів декілька разів населені пункти району відвідав голова обласної державної адміністрації Василь БЕРТАШ. Приводом для його візитів стали довгоочікувані події: в Одринках вводили в експлуатацію дорогу, яка була дуже необхідна місцевим жителям, у Коросту урочисто відкрили після реконструкції дитячий садок, який не працював понад двадцять років, у Пугачу розділив з сельчанами радість з приводу підведення води та газу.
Під час однієї з зустрічей із жителями Сарненщини керівник області дав відповіді на запитання журналістів.
- Василю Михайловичу, вже понад півтора року Сарненський район очолює Анатолій Остапчук, трохи більше минуло, як Ви - керівник області. За цей період у Вас сформувалася стала думка з приводу того, в чому полягають особливості взаємодії з посадовцями й територіальними громадами найбільшого на Рівненщині району, і чим, на Вашу думку, Сарненщина відрізняється від інших п’ятнадцяти районів області?
- Як голова облдержадміністрації, хвилююсь за всі без винятку райони, їх розвиток, за те, щоб була забезпечена належна життєдіяльність територіальних громад. Що ж до Сарненського, то, насамперед, гордий тим, що очолює райдержадміністрацію Анатолій Остапчук. Бо всі завдання відповідно до програм обласної ради та особисто мої доручення виконує старанно й вчасно. Має життєвий, виробничий й управлінський досвід, який варто наслідувати іншим керівникам. Відвідини району засвідчують будівництво доріг, дитсадків, шкіл, газифікацію в багатьох селах. Спілкуючись з Анатолієм Миколайовичем, бачу, що він прагне зробити якомога більше хороших справ для жителів краю.
- Василю Михайловичу, Ви заступили на відповідальну посаду в досить складний період перетворень у державі. Скажіть, будь ласка, як Вам вдається знаходити важелі, які допомагають організовувати роботу, що сприяє поступу вперед, суспільно-політичному й економічному становленню краю?
- Це правда, що складні процеси в економіці й суспільному житті тривають і це додає труднощів. Наразі, розуміємо, що варто очікувати другої хвилі світової економічної кризи. І цей час зобов’язує до ще чіткішої мобілізації наявних сил і засобів. Кожен район повинен використати всі можливі ресурси, а на державні адміністрації покладається завдання якомога більше допомагати малому, середньому бізнесу, що в свою чергу наповнить місцеві бюджети для забезпечення потреб громадян на належному рівні. Прикро, що Рівненщина – дотаційна область. Заробляємо один мільярд чотириста п’ятдесят мільйонів, а дотація з держбюджету становить один мільярд сімсот п’ятдесят мільйонів. Хіба ж добре, що живемо за рахунок інших областей? Насамперед маємо дбати про розвиток промисловості, про оптимізацію виробничого потенціалу, щоб зменшити залежність від дотацій. Проблеми Рівненщини висвітлюю перед Президентом і Урядом країни й знаходжу порозуміння. Цьогоріч у населених пунктах, де назріла нагальна необхідність, завершуємо будівництво п’яти шкіл, кожне з яких обходиться державі в двадцять-тридцять мільйонів гривень. Одна з них – у Тинному, що на Сарненщині, розрахована на одну тисячу сто учнів, і затрати на її спорудження сягають трьох десятків мільйонів гривень. А бюджет розвитку області – всього-на-всього двадцять мільйонів. Якщо розділити ці кошти між районами, то це невеликі суми. Принаймні, жодного суттєвого будівництва від початку до кінця зробити за них неможливо.
- Але все ж вдається запроваджувати багато нового. Скажіть, про що думаєте, відвідуючи Сарненщину, наприкінці 2011 року?
- Так, у ці дні часто буваю в Сарненському районі. Зокрема, в селах, де до цього часу ні разу не бував жоден голова облдержадміністрації. Приводять сюди приємні події, коли завершують будівництво і вводять в експлуатацію соціально значимі об’єкти. Та ще приємніше констатувати, що спостерігаю консолідацію зусиль представників усіх політичних сил. Бачимо, як один підприємець допомагає громаді в будівництві чи ремонті транспортом, інший зробив огорожу, а ще хтось виготовив і подарував стільчики, ліжечка для дитсадка. Таких прикладів споглядав у районі безліч. Найголовніше – бачимо результат, коли всі гуртом беруться за справу. Спостерігав, скільки радості й вдячності випромінювали очі діток і їх батьків, коли відкривали дитсадок у Коросту. І це по-справжньому втішає, бо найвигідніша інвестиція –вкладати кошти в потреби дітей. І тому впевнений у нашому доброму майбутньому. Населення ж краю підтримує хороші починання, бо кожен бачить, як влада переймається вирішенням проблем територіальних громад.
- Василю Михайловичу, Ви – виходець з поліського села, тут народились, живете, і саме в рідному краї обіймаєте найвищу керівну посаду. Які правила берете за основу діяльності, на що найбільше сподіваєтесь?
- Хочу сказати, що я особисто, як керівник області, повинен зробити все, щоб повернути довіру людей до влади. Тому що виріс тут, на цій священній Поліській землі, тут моя родина. Тож у кожному випадку поступаю по-совісті, й ніколи не вчиню нічого поганого землякам. Старатимусь якомога більше забезпечити благ для комфортного проживання в містах, селах, селищах Рівненщини. І надалі будуватимемо навчальні заклади, дороги, об’єкти бюджетної й соціальної сфери. Адже, коли розбудовується інфраструктура, – область живе. Не сиджу в кабінеті й не придумую якихось програм чи постулатів, виїжджаю в усі куточки краю, зустрічаюсь з виробничниками, аграріями, кращими представниками різних професій, дослухаюсь до порад, думок, суджень. Працювати за такими ж правилами націлюю голів районних державних адміністрацій. З пропозицій, дієвого досвіду окреслюємо стратегію діяльності. На Рівненщині живуть добрі, щирі, працьовиті, талановиті й гостинні люди. Бог нам подарував ресурси й надра - це земля, для вирощування лісів і сільгоспкультур, камінь для будівництва, ще є унікальний мінерал - бурштин і багато іншого. Впевнений, що зовсім скоро Рівненщина стане перспективною й значимою територією не лише для України, а й у європейському вимірі. А побажання жителям Сарненського району маю оптимістичні: сподіватися на достойне, цікаве, комфортне життя може кожен з нас. У пригоді стане ініціативність, підприємливість, дієвість. Впевнений, що на засадах взаємної довіри зможемо покращити наше життя.
Підготувала Віра ШАШУК.