Опубліковано СН
Фото Василя СОСЮКА.
Понад п’ять тисяч років тому людина приручила сизого голуба, що став предком усіх існуючих тепер. Відтоді вивели майже двісті порід цього красивого птаха. Розводити їх колись, за часів існування Радянського Союзу, було дуже популярним заняттям. Тепер інтереси нинішнього молодого покоління трішки змінилися: рідко коли зустрінеш справжнього голубовода, який знається на всіх тонкощах догляду за птахами миру. А 60-річний житель с. Немовичі Василь Малаш не забув свого хлопчачого хобі та продовжує займатися улюбленою справою й донині.
Василя Максимовича знають у селі та всій окрузі не лише як хорошого слюсаря й електрозварника, який чимало гарних речей зробив своїми руками. Відомим він став і завдяки давньому захопленню – розведенню голубів. Наразі в чоловіка є понад 40 пернатих. Хоча колись мав більше. Ще в 1956 році, будучи учнем третього класу, побачив, як один із односельців випустив на «прогулянку» красивих птахів. Вразило хлопця те, що дикі й неприручені голуби далеко від дому не відлітали, а, покружлявши в небі, поверталися назад.
З того часу школяр загорівся мрією втілити в життя щось подібне. Батько не відмовляв, дозволив синові змайструвати невеличку голуб’ятню. А заодно збирав гроші на купівлю птахів. Економив копійки на проїзді автобусом до школи й невдовзі придбав першого голуба, надалі їх кількість лише зростала. Василь Малаш займався розведенням, аж доки його призвали на військову службу, яку проходив у далекому Єревані. За крилатими друзями наглядали батько та брати, хоча й не були в захопленні від додаткової «ноші». Повернувшись з армії, молодий чоловік заслав сватів до коханої дівчини Галини. До весілля встиг роздати й розпродати голубів колегам-голубоводам. Пояснив такий крок Василь Малаш тим, що йому стало соромно перед майбутньою дружиною за своє хобі.
Та не зміг жити без голубиного гомону на подвір’ї. Одного разу в знайомих придбав так званого павича – птаха надзвичайно гарного й дійсно чимось схожого на свого далекого родича. Дружина, побачивши таку красу, була приємно вражена й не заперечувала проти розведення голубів. Отож Василь Малаш знову став їх скуповувати. Нині утримує понад чотири десятка птахів, кожен з них для господаря особливий. Хоча, зізнається, тепер має улюбленця, якому дістається найбільше уваги: красивий сивобокий голуб, дивлячись на якого не можна очей відвести. Чоловік із жалем каже, що три сини не розділяють його захоплення. Більше полюбляють поратися з технікою. До речі, порадували батьків аж сімома внуками, які, завітавши в гості до дідуся, з цікавістю спостерігають, як він клопочеться біля своїх утриманців.
За словами Василя Малаша, голуби доволі неперебірливі в їжі. Ласують гречкою, кукурудзою, просом. Нещодавно колеги порадили додавати в раціон варену картоплю. А взагалі ці птахи полюбляють чистоту, тому, щоб уберегти їх від різних захворювань, голуб’ятню необхідно часто прибирати.
– Усі мої пернаті мають пару. Самці, на відміну від чоловіків, – жартує Василь Максимович, – вірні та віддані, ніколи не зрадять своїх голубок. Висиджуючи яйця, в основному два, голуб упродовж дня підмінює самку, вночі ж вона виконує материнську місію самостійно. А вже через 16 днів у сім’ї з’являється поповнення.
Щодо цін на голубів, то вони бувають різними. Голубовод каже, що в Сарнах можна купити одного птаха за 50-70 гривень. Це доволі-таки дешево в порівнянні з Березнівщиною та Костопільщиною. З гумором пригадує, як хтось із знайомих захотів у Києві придбати декілька пар породистих птахів:
– У столицю поїхали «Жигулями». Знайшли одного з голубоводів, той показав товар. Птахівники захотіли аж дві пари, та продавець застеріг, що на них, можливо, грошей не вистачить, але одну може презентувати. Правда, за цю послугу їм необхідно відразу машину в його гараж ставити, щоб хоч якось компенсувати вартість птахів.
Чимало цікавих історій з життя розповідав Василь Малаш. А на зауваження, що голуби якісь занадто спокійні та кволі, посміхаючись, пояснив: у цей період усі птахи не такі рухливі, бо змінюють пір’я на зиму, а цей процес для них трішки болючий. Прощаючись, господар запросив приїхати весною, щоб пересвідчитися, які голуби жваві та галасливі. Тоді заодно випустить їх на волю розім’яти крила. А поки птахи зимуватимуть у затишній споруді, чекаючи перших весняних променів сонця і можливості злетіти високо в небо. Щоб потім повернутися назад…
Олександр ШЕРШЕНЬ.