Майбутнє лісу – у руках молодих

- Впевнений головний лісничий Сарненського держлісгоспу Василь Глабець. Хоча оголошена Президентом України Весняна толока з озеленення благоустрою та Всеукраїнська акція з ініціативи Державного комітету лісового господарства України «Ліси майбутнього – у твоїх руках» мали дійти фінішу 21 квітня, сарненські лісівники вже закінчили весняні лісокультурні роботи: посадку, посів, тобто відновлення лісів на зрубах – як завжди о цій порі, не чекаючи вказівок згори.

Адже при цьому потрібно вкластися в найкоротші агротехнічні строки, використавши оптимальний варіант – коли земля ще зберігає вологість, а сонце не пересушує грунт, інакше сіянці не приживуться. Тому й розпочали лісокультурні роботи з 10 березня, благо погодні умови напрочуд сприяли. Цьогоріч працівники підприємства провели заліснення на площі 365 га, 161 з них засадили посадковим матеріалом, на решті здійснили сприяння природному лісопоновленню (мається на увазі підсів, підсадка саджанців на заболочених ділянках лісу, біля пеньків). «Головне, - переконує Василь Глабець, - не нашкодити лісові, природі».

У 2006 і 2007 роках сарненські лісівники створили лісові захисні насадження на землях запасу сільських рад, непридатних для сільськогосподарського використання. А це 300 гектарів. Цьогоріч планують заліснити ще 30 га. Принагідно цікавлюсь, чому так мало порівняно з минулими роками. На переданих землях, пояснює головний лісничий, з’явились свіжі посадки, решта ж земель розпайована…

Як же, власне проводять процедуру заліснення? На зрубах (ділянках, з яких заготовили деревину) підготовлюють грунт – роблять борозни, в які згодом і висаджують сіянці. «Де ж вирощуєте посадковий матеріал?» - запитую. Виявляється, цей процес доволі копіткий і трудомісткий: спочатку соснові шишки звозять у Немовицьке лісництво, де працює шишкосушарка, відтак отримане насіння відправляють у Клеванську зональну лісонасіннєву станцію, де спеціалісти перевіряють його якість. Згодом висівають у розсадники на нерозкорчованих ділянках лісу, де воно й проростає. Ця технологія, яку сарненські лісівники використовують уже п’ятнадцять років, цілком себе виправдовує: насіння потрапляє, за словами пана Глабця, в «материнське середовище», отож розвивається в природних умовах. Стандартний саджанець повинен мати наземну частину не менше 10 й не більше 50 сантиметрів, інакше може не прижитися.

Далі складають схему проектування лісових культур відповідно до умов зростання: сосну (основну породу) чергують з грунтопокращуючою березою, яку висаджують «на пень» - через декілька років білокору вирубують, щоб не забивала сосну, яка росте повільніше. Замість берези використовують також саджанці горобини, аличі, аронії, груш-дичок, плодами яких підхарчовуватимуться лісові птахи та звірі.

У 94 кварталі Страшевського лісництва Володимир Шевчук, озброєний мечем Колесова, і Юрій Матвійчик займалися залісненням минулорічного зрубу під керуванням майстра обходу № 8 Віктора Жука. Як пояснив лісничий Віталій Ошита, тут заліснили 2,4 га площі. А загалом на території лісництва таку операцію здійснили на 10,8 га, на 15 га сприяли природному лісопоновленню. Чималих клопотів завдають личинки хруща, які пошкоджують кореневу систему саджанців, і ті всихають. До слова, лише дуб і крушина не приваблюють шкідників, оскільки містять дубильні речовини. Щоб вберегти посадковий матеріал від цих лиходіїв, корінці перед посадкою обробляють спеціальним препаратом «Престиж», а сіянці висаджують густо, щоб швидше зімкнувся грунт, - у вузькій лісосіці самка хруща не відкладає личинки.

У цікавий спосіб борються лісівники з іншою напастю – лісовими довгоносиками. Щоб захистити молоді насадження від цих комах, які зимують у пеньках зрізаних дерев і з’являються навесні, сіянці висаджують і восени, коли шкідники вже перебралися на дорослі дерева, яким не завдадуть відчутної шкоди. Восени–таки проводять й інвентаризацію посадкового матеріалу. З досвіду знають, що плановий вихід сосни з 1 га – 3 млн. 600 тис. штук. Саджанці Сарненського лісгоспу вирізняються відмінною якістю, отож колеги з інших районів нерідко звертаються, щоб їх придбати. Ось і того дня приїхали лісівники з Вінниці за посадковим матеріалом сосни та жолудями. Саджанцями ялівцю, туї, самшиту, каштану, аронії забезпечують працівники лісгоспу навчальні заклади, приватних підприємців, словом усіх, бажаючих.

Довелося цьогоріч землякам попрацювати й у Кардашівському лісництві Голопристанського лісгоспу, що в Херсонській області, де заліснювали 43 га згарищ. З 28 лютого по 10 березня бригада лісокультурниць із Кричильського лісництва на чолі з бригадиром Марією Басистою, під орудою помічника лісничого Страшевського лісництва Івана Корінця, відновлювали знищені пожежею ліси.
Лісівники Сарненщини, дбаючи про майбутні покоління, прагнуть зберегти зелені шати Полісся. А ліси, деградують, усихають, ділиться наболілим Василь Глабець. Фахівці з Харківського науково-дослідного інституту, з якими ось уже вісім років підтримують тісні зв’язки, пояснюють це тривожне явище зниженням на 6 м рівня ґрунтових вод, щорічним збільшенням температури повітря, недостатньою кількістю опадів. Та навіть у таких несприятливих умовах працівники ДП «Сарненський лісгосп» добиваються вагомих здобутків, адже відчувають відповідальність за прийдешнє поліських лісів.