Опубліковано СН
На території Тинного у вересні 1939-го року пройшли запеклі бої, внаслідок яких загинули як радянські, так і польські вояки. Польські солдати поблизу православного храму та на «Лисій горі» після тривалої облоги підірвали себе всередині дотів. До тридцяти офіцерів розстріляли тоді «червоні визволителі». За спогадами старожилів, уже з мертвих познімали одяг і взуття, а тіла покидали в одну яму.
Так історично склалося, що Польща зазнала чотири поділи, внаслідок яких зникала з політичної карти світу. Останній такий процес стався у вересні 1939-го за таємною змовою Сталіна та Гітлера в Пакті Молотова-Рібентропа. До цих подій причетні й західноукраїнські землі, які на той час були в складі Польщі. Позитивним чи негативним було перебування нашого краю в складі сусідньої держави? Українська нація віками прагнула до самовизначення, але 20-30-ті роки ХХ століття увійшли в історію, як період великих сталінських репресій і найбільшого голодомору 1932-1933 - неоголошеної війни проти України, яка забрала мільйони життів. На щастя, того кривавого почерку не зазнала Західна Україна в складі Польщі, тому саме в цьому є певний позитив.
Кожна нація прагне вшанувати своїх співвітчизників, які стояли на засадах патріотизму та відданості батьківщині. Генеральне Консульство Республіки Польща в Україні не стало осторонь подій, що мали місце в Тинному на початку ІІ світової війни. Урочистості розпочалися в урочищі «Лиса гора», де стояв один із польських гарнізонів. Вшанували воїнів Корпусу охорони прикордоння, які зійшлися в битві з радянськими військами 18-21 вересня 1939 року. У зверненні Томаша Яніка, Генерального Консула Республіки Польща в Луцьку, прозвучали прізвища представників командного складу, які полягли на цій землі 70 літ тому. До присутніх із промовами звернулися комендант Надбужанського корпусу охорони кордону Ясек Гартман, президент Організації ветеранів Польського кордону Мирослав Ян Рубас, заступники голови Сарненської районної ради Олексій Прозапас і райдержадміністрації Володимир Андрійчук, сільський голова Тинного Олександр Шмалюх. Також відбулася екуменічна молитва за жертвами ІІ світової війни, в якій взяли участь настоятель місцевого православного храму Олексій Бухало й отець Владислав Чайка, благочинний Рівненського благочиння церкви св. Петра і Павла римсько-католицької церкви, що в обласному центрі. Між іншим, панахиду відправили вперше за сімдесят років! Представники місцевої влади, католицького та православного духовенства, делегати Прикордонної служби з Хелма та представники Посольства Республіки Польща в Києві та Луцька поклали квіти до бункерів.
Після урочистостей гарцери громадської дитячої організації Рівненського обласного гарцерського гуфця «Волинь» пригостили гостей та учнів-старшокласників Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст. стравами польової кухні. А ще в сільському Будинку культури презентували архівні та відеоматеріали про вшанування пам’яті жертв КОПу в Тинному. Жанна Коток, член місцевого історико-етнографічного клубу «Пошук», розповіла про дослідження з Рівненського архіву та спогади очевидців про події польського періоду у 20-30-х роках минулого століття в Тинному. Зібрані фотографії на електронних носіях подарували гостям. До речі, матеріали пошуковців про радянсько-польську війну на теренах Поліського краю були представлені у 2005 році документальним фільмом РДТРК на Всеукраїнському конкурсі в Ялті, що присвячувався Року Республіки Польща. І здобув там перемогу.
Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Томаш Янік вручив подяки коменданту громадської дитячої організації Рівненського обласного гарцерського гуфця «Волинь» Олександру Радіца та Тинненській ЗОШ І-ІІІ ступенів за вивчення, збереження та вшанування історичної пам’яті на Рівненщині. Натомість Ясек Гартман і віце-консул Шиштоф Васілєвський подарували дітям пам’ятні значки та суве-ніри. А ще подякували за належну організацію перебування скаутського табору влітку цього року голові, секретарю та землевпоряднику сільської ради, працівникам Тинненського споживчого товариства, яке очолює Світлана Камзол.
Представники Консульства пообіцяли тинненським школярам посприяти у створенні нового музею, бо на тему польського періоду тут є багато досліджень. Йшлося навіть про реставрацію панського маєтку. Гості запропонували також співпрацю між вчителями й учнями з одним із закладів Варшави. Від такої зустрічі були задоволені всі, особливо учні, які познайомилися з новими друзями. Тому вирішили обов’язково організувати рандеву для молоді Тинного та скаутів у недалекому майбутньому.
Саме за часів правління Президента України Віктора Ющенка, який знає і поважає історію України й інших держав, розпочалося українсько-польське співробітництво. І те, що західні сусіди сьогодні вільно вшановують на теренах України своє історичне минуле, це також вказує на певний розвиток демократії, свободи слова та віро- сповідання в нашій країні.
Світлана КОТОК.