Опубліковано СН
Автор фото Василь Сосюк.
Сергій та Оксана Касперчики познайомились,
коли навчались у Київському біблійному інституті. Довго не зустрічались: через
три дні хлопець запропонував руку й серце. Дівчина народилась у російському
місті Самара. Одружившись, переїхала в Сарни. Обоє закохані в музику. Він гарно
співає, опанував гру на волтерні й трубі, був учасником академічного оркестру в
Києві. Вона – грає на піаніно. Не забарились і діточки, один за одним
з’являлись на світ, зараз їх уже десятеро. Серед них три пари близнюків. Не
дивно, що старші ходять у музичну школу, а менші майже визначились з
інструментами. Катерина, нині їй 15 років, облюбувала акордеон. Неодноразово
виступала на концертах. Менший Тимофій навчається в 4 класі, опановує кларнет.
Ще чотири дівчинки - скрипачки: Людмила, двійнята Ніна та Зіна й Тетяна.
Остання, до слова, зовсім не чує на праве вухо, це наслідок ускладнення грипу,
але володіє музичним інструментом не гірше сестер. Володимир грає на волтерні.
П’ятирічний Емануіл каже, що гратиме на трубі як тато. Хлопчик хоч і маленький,
та знає значення свого імені – «з нами Бог». Батьки недаремно саме так його
нарекли. Адже коли Оксана була вагітна ним, лікарі казали, що малюк нездоровий
і відразу після народження потребуватиме складної операції в Рівному. Всією родиною
молились за нього. І коли породілля народила здорову дитину, ніхто не був проти
такого імені.
Розмову перериває дитячий плач.
- Це наші найменшенькі близнюки Микола й Ольга,
нам мама їх подарувала недавно, – каже щасливий татусь. – Але вже он які дзвінкі
голоси мають. Теж майбутні музиканти. Мріємо створити сімейний ансамбль. Нехай
тільки дітки підростуть. Не заради слави, не думайте, а для Господа Бога. Адже
саме з волі Всевишнього маю таку обдаровану родину.
У всьому Касперчики завдячують викладачам
музичної школи. Валентин Котенко, наприклад, учив ще й Сергія гри на гітарі, а
зараз його дітям передає своє вміння. Людмила Гоголюк допомагає дівчатам
опановувати скрипку. Без їхніх старань і наполегливості, констатують Оксана та
Сергій, навряд чи досягли б іншого успіху.
Хоч родина й велика, та господиня не
жаліється. Запевняє, що їй зовсім не тяжко, адже має таку поміч. Приміром, коли
ліплять пельмені, то гуртом. Та й чоловік завжди допомагає.У хаті Касперчиків усе
блищить чистотою. А гостьову кімнату прикрашають велетенські вазони. Ними опікується
не лише Оксана. Наприклад, пальму, яка вже скоро досягне стелі, доглядає
Сергій. У нього є свої секрети, якими й поділився:
- З нашими зеленими друзями необхідно розмовляти.
Вони ж живі істоти й усе відчувають.
Голова сім’ї пережив чимало. Переніс не один інсульт. Та, дивлячись на нього,
життєрадісного, веселого, не скажеш, що хворіє. На запитання: «Мабуть, дуже
любите життя?» - відповідає: «Звичайно, а як же його не любити. Подивіться на
моїх ангелят, хіба можу їх залишити?».
Наталія ДЕМЧУК.