Долі людські

На дорозі палав підбитий бронетранспортер. Прицільний вогонь диверсантів так званої ДНР розстріляв колону українських військових із «зеленки» першими ж пострілами.

Позаду БТРа горіли вантажівка «Урал» і бойова машина піхоти. Перед загибеллю воїни встигли зробити два влучних постріли з коротенької гарматки. Декого з тих, хто відкрив вогонь по українцях всупереч домовленостей про мирний вихід із Дебальцевого, розірвало на шматки. Палаюча техніка смерділа смаженим м’ясом: поховальні вогнища допомагали підніматися в небеса невинним душам мучеників і героїв. Дим ще також був схожим на той чорний...

Я з совістю своєю у згоді,
Та при нагоді
Її я краю на шматки.
І сумніви, немов пастки,
Приходять інколи ночами…

Так писав один із творців нашого часопису, славетний газетяр, активний громадський кореспондент Микола Горинь (Пінчук). Узяв цей псевдонім, бо народився й виріс на березі синьої красуні-Горині, що слугувала йому джерелом снаги до життя й натхненням до творчості. Це була багатогранна й надзвичайно обдарована людина. Безмежним було як коло його захоплень, так і занять. Учитель української мови та літератури захоплювався етнографією та фольклором, філателією й боністикою (наука, що...

На сході України триває війна… І скільки все-таки є патріотів і сміливців, які йдуть туди, не вагаючись, воюють за Батьківщину, помирають й отримують поранення, за нас… А ми: підлітки, діти, жінки та чоловіки - щиро підтримуємо їх тут. На Сарненщині таких сміливців також достатньо.

Серед них і друг нашої сім’ї Богдан КОВАЛЬ.
Здобувши освіту в Львівському технікумі, Богдан працює майстром-газовиком у Сарненському управлінні з експлуатації газового господарства ПАТ «Рівнегаз». Має дружину, батьків і безліч друзів. Йдучи на зустріч із ним, думав: «Ми, молоде покоління, майже не відчуваємо цієї...

Командир мінометного підрозділу Сергій КОТОК із Тинного в АТО перебуває тільки місяць. За 1200 кілометрів від дому з побратимами охороняє Луганську ТЕС.

Минулого тижня побував на Сарненщині не просто у відпустці, а приїхав за машиною, що так необхідна в зоні бойових дій. Командир відпустив добровольця на 7 днів, але дозволив затриматися на 10, аби остаточно владнати всі справи. Сергій об’їздив Сарни, Дубровицю, Ковель і в кожному населеному пункті знайшлися люди, які йому допомогли. Тож попросив подякувати їм через газету від імені командира й усього батальйону. А ще - волонтерам штабу...

Володимир ВЛАСЮК із родини реабілітованих.

Колись його покійних діда з бабою: Трохима Власюка-Гризовського й Ольгу Власюк - виселили в Красноярський край, де вони збудували гарний дерев’яний будинок, що стоїть і дотепер. Там хлопчина народився, але коли виповнилось 3 роки, у 70-х роках минулого століття, батьки повернулися в рідне село.
Про вертоліт Мі-8Т зносичанин Володимир знає не з чуток. Мріяв про професію змалку, як усі хлопчаки. Донині пам’ятає свою першу вчительку Ніну Мичак. Саме їй зізнався, що хоче бути льотчиком. Хоча відмінником не був, але й задніх не пас. Займався спортом,...

Батальйон «Донбас» став батальйонно-тактичною групою, повідомляє «Преса України». Окрім того, про це на своїй сторінці в Facebook інформує його командир Семен Семенченко. За його словами, зараз батальйон об’єднує 700 бійців, тому має намір добиватися для нього статусу полку.

Розповідає, почався активний приплив новобранців. Зараз вони приступатимуть до тренувань. Також очікують важку техніку: танків і БТР. А для боротьби з диверсійними групами, зазначив, сформована рота спецназу. Також Семенченко підсумував своє перебування в Києві. Повідомив, що всіх, кого вивели з оточення, відправив у...

Коли спілкуєшся з людиною, можна багато чого почути, дізнатися від неї щось цікаве, неповторне, трагічне, незабутнє з її життя, бо доля в кожного складається по-різному. Хвилюючу розповідь повідав колега, з яким працювали багато років.

Народився Микола в 1959 році в с. Масевичі Рокитнівського району. Жив з матір’ю і старшим братом. Батька свого майже не пам’ятає, адже хлопчику йшов десятий рік, коли він помер. Тож довелося з малих років пізнати важку сільську працю, допомагати мамі. Минали роки, закінчива школу, працював у колгоспі, а там і отримав повістку в армію. Отоді, як грім із ясного...

Народний депутат Віталій Журавський вимагає від міністра оборони України негайно повернути додому військовослужбовців 18–19-річного віку, які перебувають у зоні антитерористичної операції.

Про трьох сестричок-сиріт – Ірину, Наталію та Любов КЛИМЦІВ з Одринок - розповіла знайома, тому, завітавши в село, не оминули їх будинок. Батьки дівчаток померли нещодавно. Раптово смерть вирвала з сім’ї тата. Ліг відпочивати і не проснувся. Висновок патологоанатома - тяжка хвороба серця. Мама мала онкологічне захворювання. Довго лікувалась, але подолати страшну недугу їй також не вдалося. Обоє пішли з життя за півроку.

Три донечки, як маківочки, залишилися без батьків у старій дерев’яній хаті. Тільки підійшла до неї, по серцю війнув гіркотою сум. На подвір’ї нас зустріла середня Наталія,...

а одружився з українкою завдяки Інтернету

Симпатичний темношкірий чоловік середнього росту зайшов у вітальню, де саме роздивлялася старі фотознімки його рідних. Їх показала дружина, поки коханий доїжджав з роботи додому. Вони живуть разом уже четвертий рік. Він - Борис Вагія Дехопос Сіфоне, уродженець Африканської республіки Камерун, вона – Леся Миколаївна Решетняк, жителька міста Сарни. А познайомилися молоді люди через Інтернет. Спілкувалися два місяці в соцмережі, затим почали зустрічатися. Мабуть, усім цікаво, як же відреагували на рішення Олесі поєднати своє життя з хлопцем із далекої...

Після війни радянські міста переповнювали люди, котрим пощастило вижити на фронті, але втратили в боях за Батьківщину руки й ноги. Саморобні возики, на яких снували між ногами перехожих людські обрубки, милиці й протези героїв війни погіршували образ світлого соціалістичного тогодення. І ось одного разу радянські громадяни прокинулись і не почули звичного гуркоту візків і скрипу протезів. Інвалідів в один момент видалили з міст. Одним із місць їх заслання став острів Валаам. Власне, події ці відомі й записані в аннали історії, а значить, «що було – те пройшло». Вигнанці на острові прижились...

У ніч на 2 травня в районі міста Слов’янськ Донецької області збили два вертольоти МІ-24 Збройних сил України, які здійснювали повітряне патрулювання. У результаті обстрілу з використанням переносних зенітних ракетних комплексів п’ятеро офіцерів Збройних сил України загинули, один отримав поранення.

У невеликому містечку Львівської області у вихідний день оголосили траур. На території військової частини в райцентрі Броди майорить державний прапор з траурною стрічкою. Адже військовослужбовці, котрі полягли в ту ніч у рамках антитерористичної операції, служили саме тут, на Львівщині, в окремій...

18 лютого нинішнього року закарбувалося в пам’яті не лише українців, а й усього світу, як чорний вівторок.

Цього дня в Києві сталися нові жорстокі сутички між мітигувальниками та силовиками, у результаті чого знову загинули люди. У тих трагічних подіях брали участь і мешканці Сарненщини, відстоюючи свободу й незалежність України. Серед них житель с. Зносичі Ярослав ПАНАСЮК.
До Євромайдану він працював будівельником у м. Кременець Тернопільської області. Тут був активним членом організації ВО «Свобода». Ще в грудні минулого року за покликом серця разом з іншими «свободівцями» поїхав у столицю...

У Тріскині, де мешкає подружня пара, яка прожила разом 60 років, їхали недовго.

Та й у самому селі швидко знайшли потрібну родину, адже Миколу та Ганну КОЛОЇЗІВ тут добре знають. Подружжя більшу частину свого життя працювало. Ганна Михайлівна спочатку в ланці в місцевому колгоспі (ще й у Чемерне встигала, де переносила торф і вантажила у вагони). А на дослідній станції в Сарнах копала його. У свої роки гарно виглядає і все пам’ятає. Вони пережили війну, з якої не повернулися їхні батьки. Жінка й досі згадує слова свого неня: «Ми тут так добре живемо, як у яйці, у цій місцині». А з війни не...

Сором’язлива, скромна, тендітна й неговірка, коли мова заходить про неї. 40-60 малюків, які щодня разом із мамами бувають на прийомі в педіатра Ганни СОХАЦЬКОЇ, навіть не здогадуються, що вона у 1986 році разом з іншими медичними працівниками КЗ «Сарненська ЦРЛ» ліквідовувала наслідки аварії на Чорнобильській АЕС.

Бригаду, у складі якої були лікар, фельдшер, дозиметрист, медсестра і 2 лаборанти, очолював терапевт Петро Муха з Тутович (вже рік минув, як його не стало). Немає й Майорової… А водій Володимир Вовчик працює на «швидкій». Приїхали в зону 1 червня. Досить символічна, як на мене,...