Back to top

Долі людські

«Добре, мамо…»

untitled.jpg

Вони ніколи їй не перечать. Ніхто. А їх, хороших, порядних і слухняних, у Соломії Бікус – 69: десятеро дітей, 27 онуків, 31 правнук і одна праправнучка.

Сьогодні Соломії Авксентіївні виповнюється 90. Майже 20 років минуло, як помер чоловік, Федір Іванович, дочекавшись останньої онуки. Але вона не одинока. Поряд, у Великому Вербчому, живуть її дочки Ганна та Марина, Софія теж збирається переїхати з Харківщини ближче до матері. А от на свята, особливо в престольний празник, на Михайла, як ластів’ята до рідної домівки, приїжджають діти зі своїми родинами з Дубна, Сарн, Бутейок… І за великим...

Нива довжиною в 92 роки

P9190977.jpg

У довгожительки з Кам’яне-Случанського символічне ім’я прародительки роду людського. А велика родина 92-річної Єви КУЗЬМИЧ нараховує 14 онуків і 9 правнуків.

Дізнавшись про мету візиту кореспондентів «районки», Єва Денисівна спочатку віднікувалась, мовляв, ні до чого це, та врешті-решт погодилась, позаяк «Сарненські новини» - улюблена газета. Іноді часопис забирають у поштовому відділенні самі, а зазвичай доставляє листоноша, пояснює донька Надія, яка разом з чоловіком й онуком доглядають маму та бабусю. Втім, незважаючи на поважний вік, вона зберегла ясний розум, чітку пам’ять і гострий зір...

Замінила онукам батьків

P9080681.jpg

Коли Іван Ралло одружувався з Людмилою, ніхто й гадки не мав, що чаша їх сімейного життя розіб’ється так швидко, бо здавалось, що почуття відверті та щирі. Не знали, що наречена, яка вирізнялася з-поміж інших душевним характером і вміла справити на людей добре враження, пристраститься до алкоголю. А згодом, промінявши сім’ю на горілку, жінка зникла, куди - рідні не знають і понині. Мабуть, через хвилювання та труднощі, що звалилися на плечі Івана, він також піддався спокусі лукавого й потрапив у тенета зеленого змія, а вибратись звідки вже не має ні сили, ні бажання. Двійко дітей, яким на той...

105 осінь Панасії Данильчик

бабка2-к.jpg

В Яринівці живе найстаріша мешканка району, якій улітку виповнилось 104 роки і яка ще й нині намагається допомагати по господарству рідним

Довгожителька вже мало що пам’ятає, але не стоїть осторонь домашніх справ, бо працювала змалку в селянській господі. У ці осінні дні її 65-річна дочка Любов, численні внуки та правнуки, які мешкають в Яринівці, копають на городі картоплю або ж подалися на роботу в село та райцентр. А Панасія Данильчик залишається в хаті, чекаючи дочку, дивиться у вікно і, мабуть, згадує свою молодість, довгу ниву прожитого.
Коли ж у золотавому надвечір’ї збирається дружна...

Життєві випробування Ганни Кочиної

P8189385.jpg

На Сарненщині мешкає чимало людей з нелегкою долею, які пережили такі лихоліття, що нинішнє покоління може побачити лише на телеекранах чи прочитати в книгах. Однією з них є жителька міста Ганна Кочина. Жінка, якій невдовзі виповниться 90 років, чітко пам’ятає страшні часи голодомору 1932-1933 років і жахливі реалії Другої світової війни.

І хоч вона й не корінна сарненка, але її сміливо можна віднести до категорії тих громадян, які багато добрих справ зробили для мешканців району. З 1945 року нинішня пенсіонерка присвятила себе медичній справі: працювала в жіночій консультації, пологовому...

Хата без рушників, що родина без дітей

26.jpg

щиро вірить у таке народне прислів’я сімдесятирічна майстриня–вишивальниця з Любикович, ветеран праці Ніна СКИБАН. Жінка стверджує, що рушник упродовж усього її життя був оберегом, своєрідним янголом–хранителем, переносив рукодільницю у світ прекрасного.

Привітний, затишний будинок Ніни Андріївни ховається за галявинкою доглянутого саду. В її теплому домі кожен закуток мовби обшитий візерунками, що народились із щирої любові та серця господині. А сама вона, натруджена, в українській вишиванці, дивує красою витворів: чарівних полотен, гаптованих сорочок і подушок, витканих у...

Щоб вижити, харчувались недоїдками зі смітника

«Діти-сироти при живих батьках» - так кажуть жителі Кузьмівки про Марину й Ярослава Мельничуків, мама яких зникла безвісти, а тато, одружившись вдруге, живе й працює в м. Суми. Виховує підлітків рідна тітка Галина, в якої своя сім’я, трійко дітей. Що змусило сестру покинути малечу та піти у світ заочі, не знає, але свято вірить, що Наталя повернеться в рідне село, де на неї завжди чекають син і донька.

- У нас була щаслива сім’я, - розпочала свою розповідь п’ятикласниця Маринка, яка вже майже три роки не бачила рідну неньку, але й досі пам’ятає її очі та руки.

- Мама любила нас, піклувалась...

Її багатство - діти

3.jpg

Доля кожної людини цікава по своєму. Тож, мабуть, про багатьох жителів Полісся можна писати цілі книги. Коли завітав до господи родини Ковальчуків, яка проживає в Кам'яне-Случанському, уже сутеніло. Похмурий зимовий день переходив у вечір. Як заведено в селі, кожен був зайнятий своєю справою. Дізнавшись про мету візиту господиня дому Ірина Ковальчук запросила до будинку. За столом біля лампи з великим абажуром сиділа дівчинка. Надійка (так звуть ученицю четвертого класу) виконувала домашнє завдання. Побачивши гостя, сховала в сумку книжки та зошити й зручно вмостилася біля бабусі послухати її...

Сторінки

Підписатися на RSS - Долі людські