Село і люди

Село живе доти, доки існує в ньому школа
З кожним днем осінь із заздрісною наполегливістю вплітає жовті коси в зелень дерев, перегортає листки календаря. Коротшають дні, довшають ночі. Саме в цю пору, в першу неділю жовтня, на благодатному українську землю приходить одне з найпрекрасніших професійних свят – День працівників освіти.

Чим живе нині село? Зокрема й освітяни, які там мешкають? Які проблеми найбільше турбують? Аби дослідити тему, вирішили завітати до Чемернянської ЗОШ І-ІІ ступенів, що на території Тутовицької сільської ради. У порівнянні з іншими населеними пунктами, Чемерне -...

На території Костянтинівської сільської ради є гарне село Орлівка. Невелике за територією, кількістю жителів, але мальовниче своєю природою потопає в зелені віковічних лісових дерев, луків. Через географічну близькість до Сарн стало своєрідною його околицею, навіть міська маршрутка № 7 з’єднує обидва населені пункти.

Якщо такими темпами, як нині, йтиме індивідуальне житлове будівництво, вони в найближчому часі з’єднаються… Сюди завітали, аби дізнатися про життя селян.

З минувшини
Поліський край багатий оповідями, переказами, повір’ями про минувшину. Кожні урочище, річка, населений пункт...

Немовицька сільська рада розташована за 5 км від Сарн. Їй підпорядковані села Немовичі, Катеринівка, Гута-Перейма. Безпосередня географічна близькість до райцентру, залізничне сполучення зумовлюють її привабливість у соціальному плані, демографії. Коли в’їжджаєш на територію, ваблять зір нові будинки, котеджі, вулиці. Село Немовичі змінюється на очах, як кажуть, виросло з власних штанців, забудови сягають аж обласної автомобільної траси.

Нині тут мешкають 3240 жителів, всього ж у населених пунктах сільради – 4160 чоловік. Очолює Немовицьку сільську територіальну громаду досвідчений голова...

Невеличке село Труди Степанської селищної ради розташоване за п’ять кілометрів від колишнього райцентру та 55 - від Сарн.

Напевно, про нього багатьом мало відомо. Тихе, спокійне, з чудовою мальовничою природою: лісом, луками, ставками, невеличкою річкою Мельниця, що впадає в Горинь, газифіковане. Налічується тут 50 дворів, в яких мешкають 180 чоловік. Живуть чесні, працьовиті, заклопотані своїми справами й проблемами люди.
Історія населеного пункту, якщо й досліджена, то не збереглася. Сама назва Труди, очевидно, походить від слів трудитися, трудолюбивість - риса, що споконвіків властива...

На місці каплички, що в Степані, розповідають старі люди, колись було підводне торф’яне джерело. Навколо виникли озера. В одній сім’ї жив чоловік, який не міг ходити, бо дуже боліли ноги. І на милицях пробував, і повзав. А одного разу прийшов до озера помитись. Вниз спустився, а вибратись не здужає. Так і заснув до ранку.

Коли ж прокинувся, піднявся і пішов. Вода у джерелі виявилась лікувальною. Спочатку на тому місці поставили хрест, а згодом звели капличку.
Побачити святиню можна по дорозі на вулицю Погулянка, що раніше була селом. Приїхали туди на запрошення депутата районної ради...

Богдан Ступка завдяки київстарівській рекламі нагадав, мабуть, не лише мені, що українська земля цікавіша за Діснейленд, чарівніша за казку й не менш красива від усього красивого, що тільки буває.

Вона - транзит не тільки газу, але й історії, звичаїв, народів. Зеленава, заквітчана, водяниста, лісиста, цілюща, таємнича, срібно-золотава. Тож погоджуюся з покійним Богданом Сільвестровичем: навіщо нам Байкал, якщо є сині води Синевіру?.. Навіщо українцям Сєченові купальні Будапешта, якщо є карпатське Солотвино? Наша Мати-Батьківщина в Києві не менш вражаюча від Ейфелевої вежі в Парижі, Львів і...

У сонячних променях
Ніжиться село моє.
Поміж верболозами
В’ється річка Случ.
Мальви попід хатами
Вітер заціловує,
А вгорі над церквою -
Журавлиний ключ.

Так пише про своє рідне село Кам’яне-Случанське його мешканка Галина Мелещук, яка вважає поезію автобіографією душі. 30 років після закінчення Дубенського культосвітнього училища працювала завідувачкою бібліотекою. Чоловік Володимир з розумінням ставився до професії дружини. Бо сам спочатку був кіномеханіком, а згодом – директором Будинку культури. Галина Миколаївна народилась у родині Миколи та Марії Петровчуків десятою дитиною. Пам’ятає,...

Минулого тижня в гарячу пору для господарників села, які закінчували посівну, працівники редакції завітали в СГПП «Случ» разом із заступником начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Петром Боротюком і начальником Державної районної інспекції захисту рослин Сергієм Євтушком.

Виконавчий директор господарства Петро Євтушин із гордістю показував зелені поля, що милували око. 420 га пшениці, 40 – ячменю, 28 – люцерни, такої густої, що миша не проскочить. А пшеницю посіяли на місці кукурудзи з мінімальним обробітком, без оранки та культивації, задискувавши площу (буде і...

Вирівська сільська рада, яку вже друге скликання очолює досвідчений фахівець Юрій Солтис, цьогоріч має передові показники в районі з наповнення місцевого бюджету по власних доходах: при плані 2920 тис. грн. за станом на 1 грудня надійшло вже 4100 тис.

Сприяють росту фінансових надходжень у бюджет сільради потужні підприємства, успішно діючі на її території: ТОВ «Вирівський кар’єр», ТОВ «Селищенський гарнкар’єр, ТОВ «Технобуд», ТОВ «Вирівський ганкар’єр». За використані надра промисловці сплачують податки, які очільник територіальної громади відповідально спрямовує на вирішення актуальних...

Ще однією сходинкою до родинного єднання стало свято села в Немовичах. Цьогоріч воно було особливим. Адже храму святої Параскеви Сербської виповнилось 130 років.
Зранку в храмі відбулось святкове богослужіння, в якому взяли участь 17 священиків. Не з порожніми руками завітала делегація у складі сільського голови Володимира Онищука, секретаря ради Миколи Колядка, начальника ВК-46 Павла Гоголя й депутата районної ради Віктора Савчина. Серед подарунків - дві великі ікони ручної роботи та образ Великомучениці святої Параскеви. А ввечері аматори художньої самодіяльності сільського Будинку культури...

Урожай-2011

Щойно зійшли сніги, в районі почалася посівна кампанія. Цьогоріч заплановано засіяти зерновими 2 тисячі 349 гектарів, у тому числі ранніми яровими 921 га.

Як повідомив начальник управління агропромислового розвитку райдержадміністрації Микола Шеремет, із запланованого засіяли 189 гектарів. І першими ластівками стали СГПП «Маяк», «Случ» та ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей».

Як підживиш, так і збереш
За повідомленням управління агропромислового комплексу, планують підживити всі культури, посіяні восени. За станом на 7 квітня ц.р. для підживлення озимих на 1 тисячі 583...

За давніх часів село Мале Вербче розташовувалось на найвищому місці, яке зараз має назву Селище. У долині протікала річка Мельниця, береги якої заросли верболозом, а вздовж люди будували хати-землянки. Коли на ці землі стали нападати монголо-татари, селяни ховались у заростях, тому й охрестили поселення Малими Вербами. Згодом його перейменували в Мале Вербче. Навкруги розкинулись густі ліси та непрохідні болота. Тут є багато урочищ: «Мещанське», «Лядо», «Островець», «Жарник», «Ставища», «Шия», «Струга», «Небо», «Красне Стойло» й інші. З часом дерева вирубали, місцевість осушили, а назва села...

Спека в ці липневі дні ніби й не заважає хліборобам, які зранку до пізнього вечора збирають зернові на хлібних нивах. Робота кипить на полях, на токах. Нинішня холодна морозна зима, літо з частими дощами завдали й чимало прикрощів. Проте в селян є надія, що врожай усе ж буде вагомим, хоча, можливо, й трохи меншим минулорічного. Тож коли минулого четверга навідалися на тік Кам’яне-Случанського відділення СГПП «Маяк», там працювали із завзяттям. Це й не дивно, адже потрібно до негоди просушити, очистити зернові, закласти на зберігання. От і стараються селяни.
Понад півстоліття трудиться в...

Так назвав початок жнив
на полях сільгосппідприємства його головний агроном Сергій Трохимець. За суботу
й неділю тут з перших декількох десятків гектарів зібрали понад 440 тонн
збіжжя. У злагодженому напруженому ритмі жнивують хлібороби, діждавшись
сонячної погоди.

Їдемо з  Сергієм Леонідовичем по широкому полю, на
якому рівними рядками лежить скошена солома. Тут, на 150-гектарній площі,
працює зернозбиральний загін. Комбайни «Клаас» швидко й рівно скошують пшеницю,
лише на хвилини зупиняючись, аби наповнити намолоченим збіжжям кузов чергової вантажівки.

- У господарстві на
жнивах...

Це старовинне село над Случем має цікаві минувшину й сьогодення. Тут чимало
лелечих гнізд, що за повір’ям, ознака доброти людей.

Назва з глибини століть

Походження назви села пов’язують з іменами його засновників. Так, за переказами,
першого тутешнього жителя звали Любек, за іншою версією – населений пункт
заснували вихідці з містечка Любейок. А в архівних документах 1580 року
згадується як Любейковичі Дубровицької волості Пінського повіту. Тоді власниця
села княгиня Марія Курбська заповіла його своєму синові Андрію Монтольму. На
Поліссі, у сусідніх районах, є чимало сіл зі...