Наші сучасники

Чи не в кожному населеному пункті району є люди, якими гордяться односельці, бо своєю творчою працею славлять ріднокрай, подають приклад вірності раз і назавжди обраному шляху в житті, досягають висот професійної майстерності. Саме такою особистістю в Клесові вважають педагога, музиканта, самодіяльного композитора Володимира Грищука. Він автор гімну селища та багатьох інших пісень, що прославляють батьківщину, красу почуттів до матері, нагадують про поетичні та незабутні роки шкільної юності тощо. І для любителів інтелектуального спорту, що об’єдналися в шахово-шашковому клубі «Біла тура»,...

«Серце віддає людям», – саме такі слова мовлять жителі села Бутейки про завідуючу тутешнім ФАПом Марію Кокору. Нещодавно досвідчена медичка відзначила ювілей. Її знають у кожній хаті: і в дощ, і в сніг, і вдень, і вночі спішить туди, де на неї чекають, сподіваються. І зникає тривога, і відступає безнадія, коли входить у дім, щоб надати кваліфіковану допомогу, а то й урятувати чиєсь життя.

Сорок років воістину героїчної праці віддала Марія Григорівна в ім’я людей. 700 дітей до року за цей час пройшли через її руки, завдячують своїм життям і здоров’ям. Ще юною випускницею Костопільського...

Працювати з дітьми нелегко, а з комп’ютеризованими й інтернетованими, як на мене, то й поготів. З цим не погоджується педагог з 44-річним досвідом роботи Лариса ДОРОЖКІНА, яка випускала у світ дідусів і бабусь теперішніх своїх учнів і переконана, що нинішнє покоління школярів нічим не відрізняється від попередніх.

За прізвищем – росіянка, за паспортом – українка, за фахом – математик, за покликанням – освітянка, за станом душі – творча особистість. Такою постала перед кореспондентами «Сарненських новин» учитель Клесівського ліцею. У Лариси Іванівни цікаве коріння. Дід по материній лінії...

Світлану Климець у Костянтинівці знають і дорослі, і малі. Вона - випускниця Рокитнівського медичного училища - завідує сільським фельдшерсько-акушерським пунктом хоч і недавно, але завоювала повагу й авторитет серед односельців.

Ще зі шкільних років облюбувала професію медика й по закінченні школи в перший же рік вступила в медучилище. Любить свою роботу, людей, тому з високою відповідальністю ставиться до дорученої справи. Хоч би хто й коли звернувся до Світлани, завжди уважно вислухає, порадить і підкаже, а кому й пігулку дасть. Особливо шанобливе ставлення в сільської медички до...

У міжрайонній державній податковій інспекції Ярослав Мірковець працює сім років. Після закінчення Національного аграрного інституту в м. Київ влаштувався в Сарненське спеціалізоване лісогосподарське підприємство, а прочитавши повідомлення про конкурс на заміщення вакантної посади в МДПІ, вирішив спробувати. Нині очолює тут відділ погашення прострочених податкових зобов’язань. Працює безпосередньо з тими платниками податків, які допустили заборгованість зі сплати платежів до бюджету.

Сплата податків – конституційний обов’язок кожного громадянина. Проте в житті трапляються різні ситуації:...

Олена Шевня, головний спеціаліст відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, стала лауреатом І туру Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» у номінації «Кращий спе-ціаліст».

Досвідчений фахівець свій успіх скромно вважає випадковістю. Та з її розповіді дізнались, що необхідно було про-йти комплексне тестування на знання не тільки функціональних повноважень підрозділу, в якому працює, а й Конституції України, законодавства про державну службу. Тож, зрозуміло, що їх Олена має достатньо. В управління праці та со-...

З року в рік 26 квітня, коли буяє весна, а пташки радують милозвучним щебетом, в Україні відзначають роковини найстрашнішої техногенної катастрофи людства - аварії на Чорнобильській АЕС. 22 роки відділяють нас від того дня, коли під час експерименту на 4 енергоблоці з ладу вийшов реактор, що й призвело до вибуху та пожежі. З тривогою та болем згадують цей весняний день ліквідатори наслідків аварії, яких у районі понад 300. У їх числі й Олександр Місько. Він навчався на ІІ курсі Київської вищої школи МВС СРСР, коли трапилось лихо, що принесло тяжкі екологічні наслідки.

- Пізно ввечері...

22 роки - багато це чи мало? Якщо рахувати від тої страшної ночі 26 квітня 1986 року, то дуже багато. Адже за час, що минув, у світі відбулися великі переміни. Зникла з карти остання імперія - Радянський Союз. Уже у вільній Україні виросло ціле покоління людей, для яких аварія на ЧАЕС - історія. І хоч ті події відходять усе далі й далі, та, на жаль, вони будуть нагадувати про себе ще довго: і чорним громаддям саркофагу над четвертим енергоблоком ЧАЕС, зарослими бур'янами та чагарниками містами й селами, покинутими їх мешканцями, і, головне, ослабленим здоров'ям людей.

Коли лікарю Олександру...