Наші сучасники

Нині життя молоді надзвичайно яскраве й колоритне. Сучасне підростаюче покоління має багато захоплень, занять, ентузіазму й можливостей. За останні декілька років українська молодь з легкістю та цікавістю освоїли закордонне райдерство, стрітбол, катання на БіЕмІксах чи скейтах і це стало звичайними розвагами для українців.

До цих захоплень, на мою думку, можна додати ще й вивчення іноземних мов, серед яких найбільш поширеної, зокрема англійської. Поміж нинішніх школярів спостерігаємо тенденцію до її удосконалення, та й володіти й розмовляти нею досить престижно. Навіть, якщо не враховувати...

Справжню велич людського покликання, піднесеного на п’ядестал заслужених шани й визнання, відчула у спілкуванні із сарненкою Світланою ЦУМАН (нині Конюховою), яка мешкає і працює в Санкт-Петербурзі.

Проста і скромна, вона викликала непереборне бажання розповісти про неї, її шлях у дорослість. І що далі пливла наша розмова, однозначно все більше переконувалась, а, можливо, й захоплювалась землячкою, її силою волі, терпінням і наполегливістю, вмінням зберегти виплекану ще зі шкільних літ мрію. Втілити її в життя. Знайшовши себе, Світлана твердо торує нелегким сьогоденням, показуючи чудовий...

«Як це приємно й радісно, коли вас щодня оточують діти, обличчя яких випромінюють щирість й усмішку», - зауважила при розмові дитячий бібліотекар Стрільської ЗОШ І-ІІІ ст. Віта Гега, за плечима якої 7 років бібліотечної роботи.

Здавалося б, не так і багато, але за такий короткий проміжок часу ця миловида жінка зарекомендувала себе здібним і хорошим фахівцем. Працювати з дітьми – її стихія. Нікого не омине увагою. Добрим словом, щирістю й уважністю вона натхненно прищеплює своїм читачам любов до книг, інших друкованих видань, що передплачує бібліотека. А значить, прищеплює повагу до рідної...

Сарни славляться високими досягненнями та чудовими талановитими людьми. Нам є ким і чим пишатись.

Наприклад, футбольним клубом «Маяк». Футбол у нас люблять майже всі, і навіть дівчата. Є чимало бажаючих поганяти м’яча у дворі, на спортмайданчиках (адже це набагато краще, ніж без діла тинятись містом чи вбивати час і здоров’я за комп’ютером). Але є й ті, хто цьому виду спорту присвячує найбільшу частину свого життя. Одним з таких, молодих та енергійних, спортивних та веселих, є мешканець міста Тарас ЛЕХКОБИТ.
Навчаючись у міській школі № 2, Тарас з 11 років почав займатися футболом. «У...

Надія Карпелюк – знахідка для чоловіка. Бо більшість із них, мріючи про гарну дружину і щасливу родину, кажуть: «Прийду додому, а там – чисто, тепло і пахне пирогами».

Додам до цих слів, що Анатолію, з яким вона зустрічалася три роки, крім домашнього затишку, подарувала два сини й доньку. Коли жінки ставлять на ваги родину й кар’єру, то часто вибирають останнє. А потім нарікають на долю, що не склалося сімейне життя. 16-літня Надія зробила власний вибір, не побоялась труднощів, коли і виховувала дітей (не було можливості влаштувати в ДНЗ), і працювала. Спочатку на підприємця, згодом на себе...

- саме так хочеться перефразувати відомий вислів, коли знайомишся з інженером-програмістом з інформаційних технологій Катериною ЗАЄЦЬ, яка проходила стажування в секторі карного розшуку лінійного відділу міліції УМВС України на Львівській залізниці.

Кому не доводилось у житті стати жертвою непрофесіоналів? Майже всім. Когось негарно підстригли, комусь прострочений товар продали… Чому ж таке трапляється? Може, тому, що люди займаються ділом, за яке не беруться руки й до якого не лежить душа?
На щастя, це не про Катерину Заєць. Бо вже з дитинства, на відміну від інших ровесниць, захоплювалась...

У Зої з дитинства однозначно домінувала пісня. Батько, Георгій Балдинський, працював інженером у тодішньому Сарненському районі електричних мереж.

Маючи гарний голос, щойно траплявся вільний час, любив співати. «Напевно, - ділиться спогадами Зоя, - любов до пісні й перейняла від нього». Мама трудилась бухгалтером у місцевому колгоспі с. Костянтинівка й також підтримувала доччине захоплення. Вони не перечили, коли дівчинка пішла в міську школиу (у селі була восьмирічка) й перейнялась гуманітарними науками. Дуже любила літературу, а між тим… й астрономію, геометрію. Росла тихою, спокійною,...

Мало хто може уявити, спілкуючись з головним спеціалістом відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації Віктором Михайлицьким, що за інтелігентною зовнішністю й спокійною вдачею – вольовий характер і досвід молодого держслужбовця.

Народився в Карпилівці в родині Любові та Олександра Михайлицьких. Старший брат Володимир разом з батьком працює в Клесівському держлісгоспі. Менша сестра Людмила – в одній з туристичних фірм області. Віктор, здобувши після закінчення Сарненського педколеджу, фах учителя початкових класів і фізичного виховання, вирішив не зупинятись на досягнутому...

У ремчицького хлопця Богдана в житті все було по-справжньому – школа, СПТУ-21, де закінчив курси водія і отримав категорію «С», півтора року служби в автомобільних військах при Харківському військовому університеті.

Після армії вступив до Рівненського економіко-гуманітарного інституту на факультет фізкультури й спорту. Навчався і працював у школі в рідному селі вчителем фізкультури й ДПЮ, й одночасно – тренером тхеквондо в ДЮСШ. У 2008-ому з’явилась можливість перейти на повну ставку в Яринівську ЗОШ І-ІІ ступенів і продовжити працювати тренером карате. У Богдана Брижа одинадцять кубків...

Сергій не любить дивитись американські фільми про війну, а віддає перевагу старим класичним, вітчизняним.

Вони правдивіші. І він це знає. Ще навчаючись у школі, згодом у ВПУ-22, заздрив троюрідному брату Юрію, який служив в Югославії. Батько, Микола Мусійович, теж 30 років віддав військовій службі. Сергій Балабушка і зараз не розуміє тих хлопців, які «косять» від армії, ховаються за мамину спідницю, замість того, щоб зробити серйозний крок у справжнє чоловіче життя. Звісно, це особиста справа кожного, та Сергій переконаний, як колись служили батьки, їхні сини мають також виконати цей...

Згадувати про Чорнобиль Микола ГОЛЬОНКО із села Кричильськ спершу відмовився навідріз. Надто боляче говорити про ті злощасні часи.

Зазнала тоді ненька Україна непоправної біди, непідвладний атом полонив радіаційним смородом всю її територію, торкнувся кожного… 25 років минуло, та досі не розвіявся сивий туман скорботи й болю.
Як і далекого 1986, сьогодні його уже вкрите борозенками зморшок обличчя так само ніжно цілує ласкаве проміння, вітерець грайливо нашіптує дивну мелодію. Весна–красуня заполонила гармонією. Та не радіє душа, щемить. Гноблять душу спогади гнітючі. Ось чому не хотів...

Інтелігентна, витончена, цілеспрямована – це про Руслану АРТЕМЧУК, завідувачку відділом автоматизації бібліотечних процесів Сарненської центральної районної бібліотеки, Жінку року-2010 у номінації «Жінки – працівники культури, творчих професій».

Спілкуватися з Русланою - саме задоволення: освічена, ерудована, начитана. Певно, саме таким і має бути сучасний бібліотекар, якщо хоче йти в ногу з часом. Руслані Артемчук це вдається на відмінно. Приміром, саме вона була керівником проекту «Талант, який повторити неможливо», з яким колектив ЦРЛ узяв участь у всеукраїнському конкурсі «Читаю я – читає...

25 років працює в Клесівській ЗОШ І-ІІ ступенів-ліцеї Ольга Ляхно.

Колеги знають її як грамотного, сумлінного, відповідального спеціаліста. Її уроки відзначаються не лише цілісністю, внутрішнім зв’язком, логічною взаємодією вчителя та учня, а й носять науковий характер. На його основі формує вміння й навички користування іноземною мовою як засобом спілкування. На уроках використовує новітні технології, що викликає в учнів інтерес до знань, якісного засвоєння матеріалу. Ольга Дмитрівна успішно працює над вирішенням проблемного питання «Диференційований підхід у навчанні іноземної мови». На...

Кажуть, час лікує біль і горе. Але не біль Чорнобиля, що розростається в тілах і душах ліквідаторів, їх дітей, рідних. Сьогодні чорнобильців єднає підірване здоров’я, образа на державу, що примусово направляла в те пекло, а нині, на жаль, забуває своїх героїв…
…Валерій Нестерук злегка посміхається, мимоволі ховаючи в карих очах пережиті випробування, що випали на долю молоденького солдатика, призваного на службу до Збройних сил тодішнього Радянського Союзу. Позаду було Луцьке технічне училище машинобудування № 10, два роки успішної роботи на Луцькому заводі пластмасових виробів. А призов до...

молодого, успішного підприємця із Сарн Дмитра
Якимця, депутата районної ради вже двох скликань

Дмитро Якимець, закінчивши в 1992 році
Сарненську СШ № 5 з відзнакою, вступив до Львівської комерційної академії. З
дипломом спеціаліста  з міжнародних
економічних відносин Дмитро повернувся в Сарни. Однак спочатку дуже нелегко
було влаштуватися  на роботу. Згодом
щастя всміхнулося. Влаштувався економістом фінансового відділу Сарненської РДА.
Проте не зміг всидіти: кликав вітер перемін у державі. Приглянувся до
підприємництва, напевно, передалися гени пошуку, наполегливості та...