Понад п’ять тисяч років тому людина приручила сизого голуба, що став предком усіх існуючих тепер. Відтоді вивели майже двісті порід цього красивого птаха. Розводити їх колись, за часів існування Радянського Союзу, було дуже популярним заняттям. Тепер інтереси нинішнього молодого покоління трішки змінилися: рідко коли зустрінеш справжнього голубовода, який знається на всіх тонкощах догляду за птахами миру. А 60-річний житель с. Немовичі Василь Малаш не забув свого хлопчачого хобі та продовжує займатися улюбленою справою й донині.

Василя Максимовича знають у селі та всій окрузі не лише як...

Позавчора в міську раду в черговий раз завітав голова благодійного фонду «Перемагаюча надія» пастор Віктор Зайчук, який за проектом гуманітарної допомоги знову привіз подарунки від пастора Рода Левіса, Кріс і Алекс Левері з Великої Британії.

Центральна районна лікарня свого часу отримала від них кювези, інгалятори, спецодяг і м’який інвентар, а діти з чудельських шкіл-інтернатів їздили на оздоровлення… Цього разу комп’ютери дістануться клубам «Юність» і «Повір у себе», а також Будинку дітей і молоді. Не забули благодійники й про школи-інтернати: туди теж відвезли комп’ютери, одяг та іграшки...

У довгожительки з Кам’яне-Случанського символічне ім’я прародительки роду людського. А велика родина 92-річної Єви КУЗЬМИЧ нараховує 14 онуків і 9 правнуків.

Дізнавшись про мету візиту кореспондентів «районки», Єва Денисівна спочатку віднікувалась, мовляв, ні до чого це, та врешті-решт погодилась, позаяк «Сарненські новини» - улюблена газета. Іноді часопис забирають у поштовому відділенні самі, а зазвичай доставляє листоноша, пояснює донька Надія, яка разом з чоловіком й онуком доглядають маму та бабусю. Втім, незважаючи на поважний вік, вона зберегла ясний розум, чітку пам’ять і гострий зір...

16 років - найбільше серед колег в історії часопису – керував колективом Сарненської районної газети Іван Андрійович Кузьменко. Завтра, 26 вересня, талановитому журналісту, наставнику молоді, чесній, порядній і принциповій людині виповнюється 80 років. Отож ювіляр згадує про свій трудовий шлях з гордістю, бо тоді, у радянські часи, він разом з десятками мільйонів співвітчизників працював з вірою в краще майбутнє, яке на той час називали комуністичним. І газета, редагована ним, мала назву «Будівник комунізму».

У далекому 1956-у приїхав з Харківщини молодим парубком Іван у Сарни. Тут в одній...

Це вбрання – прообраз багряниці Ісуса Христа, символізує, що душа ієрея має бути правдивою. Тому такий убір має кожний священик, здебільшого вони його купують. Однак є люди, які за велінням серця шиють ризи.

У Чудлі майстринею цієї благородної справи називають матушку Лідію, бо майже всі батюшки в окрузі мають облачення, пошите цією талановитою, мудрою, з чистими помислами жінкою. За вісім років вона зшила стільки комплектів різного церковного начиння, що навіть не може сказати точної цифри. Попри всі недуги, що дошкуляють, зуміла віднайти в собі сили й освоїти цю роботу. І хоч служила...

У Кричильській лікарській амбулаторії, яка відчинила двері в січні нинішнього року, голова районної ради Микола Добриднік - бажаний гість. Бо саме він ініціював виділити майже 500 тисяч гривень з районного бюджету на реконструкцію приміщення колишнього інтернату під медичний заклад.

А на відкритті ще й подарував новий автомобіль швидкої допомоги, без якого нині, за словами персоналу, не обійтися.
Спілкуючись з колективом, Микола Добриднік відзначив, що функціонування амбулаторії справді стало знаковою подією. Адже тутешні жителі мають віднедавна якісне медичне обслуговування, а ще -...

Коли Іван Ралло одружувався з Людмилою, ніхто й гадки не мав, що чаша їх сімейного життя розіб’ється так швидко, бо здавалось, що почуття відверті та щирі. Не знали, що наречена, яка вирізнялася з-поміж інших душевним характером і вміла справити на людей добре враження, пристраститься до алкоголю. А згодом, промінявши сім’ю на горілку, жінка зникла, куди - рідні не знають і понині. Мабуть, через хвилювання та труднощі, що звалилися на плечі Івана, він також піддався спокусі лукавого й потрапив у тенета зеленого змія, а вибратись звідки вже не має ні сили, ні бажання. Двійко дітей, яким на той...

І черговим свідченням цього стало недавнє вручення директору державного підприємства «Клесівське лісове господарство» Михайлові Ониськевичу на вічне зберігання в колективі символічної булави – почесної відзнаки обласного управління Держкомлісгоспу України за комплексними оцінками діяльності.

Тобто не тільки визнали високі темпи економічного розвитку, стале фінансове становище, незаперечні заслуги підприємства в примноженні зеленого національного багатства держави, раціональному високоефективному використанні дарів лісу, а й, головне (!), забезпеченні одних з найкращих умов праці, гідної її...

З глибини
минулого

Перша згадка про село датується XVІ століттям. А в легенді, яку записала з вуст односельця Андрія Хращевського місцева бібліотекарка Зоя Гандзюк, розповідається, що в роки, коли люди потерпали від панів і шукали порятунок в інших краях, троє братів теж подалися шукати легшого хліба. Старший і найменший облюбували місцевість, де нині Ясногірка й Кам’яне-Случанське. Довго йшов понад річкою Поплавна, шукаючи місце, щоб звести будинок й обзавестись господарством, середній, а побачивши на пагорбі каміння, сказав: «Якщо камінню тут добре, то і я поселюсь».

Вочевидь, від цього й...

При слові «фармацевт» уява пересічного громадянина, вочевидь, малює таку картину: людина в білому халаті з точністю до грана зважує на спеціальних аптечних вагах інгредієнти, у ступці розтирає до консистенції, необхідної для приготування мазей, крапель, мікстур… Нині ж, пояснює провізор з 45-річним стажем, завідувач аптекою № 12 ВАТ «Сарнифармація», що в смт. Клесів, Віктор БОЯРЧУК, подібні копіткі операції в минулому: представники фармацевтичних фірм пропонують готові ліки в індивідуальній упаковці, що полегшило труд працівників аптеки.

Підкорення ж професійного Евересту почалося з...

А не перебувати в десятках відомств, як зараз. Бо грамотно, з повною відповідальністю перед нинішнім і майбутніми поколіннями ведуть галузь, по-справжньому дбаючи про поповнення та примноження зеленого багатства країни, раціонально використовуючи деревину, саме державні лісогосподарські підприємства. А не приватні особи, новоспечені бізнесмени чи представники спеціалізованих підрозділів міністерств, відомств, установ та організацій.
У цьому переконаний голова Державного комітету лісового господарства, народний депутат України Микола Тимошенко.

На цій посаді перебуває 50 днів, але встиг уже...

У газеті «Сарненські новини» від 3 травня за минулий рік було надруковано фотоінформацію про пані Сіцілію Гарріс (дівоче прізвище Заїка), яка у свої 89 років здійснила мандрівку з Південної Африки на свою малу Батьківщину.

Народилась жінка в 1919 році в Костополі в єврейській родині, в якій було п'ятеро дітей. Сіцілії виповнилося тільки два роки, як померли батьки. Тому дітей віддали в сиротинець, що функціонував у цьому місті. Такий же будинок для дітей-сиріт діяв і в Сарнах.
Під час громадянської війни в країні панували голод, розруха. Але євреї, як могли, рятували своїх людей, а тим...

Стогін, що линув з відкритого каналізаційного колодязя однієї літньої ночі, не залишив байдужими перехожих. Зазирнувши в люк, вони побачили молодого чоловіка, який стікав кров’ю і благав про допомогу.

Як з’ясувалось, при падінні він простромив металевим штирем ногу. Люди викликати рятувальну службу. Відділення чергового караулу райвідділу ГУ МНС України в Рівненській області прибуло на місце події за лічені хвилини. Щоб звільнити потерпілого й передати в руки медиків, їм довелося розрізувати арматуру болгаркою. Такі прикрі випадки несуть життю людини велику загрозу. В екстремальних умовах...

приїжджали минулого четверга мери міст Рівненщини
Чергове засідання Рівненського відділення асоціації міст України провели в Сарнах. Перші враження, які висловили гості, прибувши в міську раду, - чистота, хороший благоустрій вулиць, якими їхали.

Міський голова Леонтій Ніколайчук представив їм апарат ради, затим розповів про здобутки та проблеми. Спільними для всіх мерів є копітка щоденна діяльність на благо громади задля розбудови населених пунктів, прагнення зробити якнайкраще в цьому плані. А ще - реформування житлово-комунального господарства, пошуки можливостей збільшення...

Тридцять років тому приїхав у Сарни працювати в дитячо-юнацькій спортивній школі тренером, а згодом і директором закладу Володимир ЦАРКОВ. За цей час ДЮСШ стала одним із центрів спортивного та виховного життя району, а багато її вихованців прославили ріднокрай досягненнями в змаганнях різних рівнів, у тому числі й всеукраїнського. Про себе, колег-тренерів, вихованців школи вів з ним мову кореспондент «Сарненських новин».

- Володимире Михайловичу, згадайте свій шлях у великий спорт.

- У рідному селищі Соснове підлітком з друзями самостійно почав займатися штангою, гирями, бігом. І...