Back to top

В інтересах громади

На початку другого літнього місяця депутати районної ради зібрались на пленарне засідання сьомої сесії.

Голова ради Микола Драганчук традиційно розпочав її вітаннями з днем народження тих, хто відсвяткував його в міжсесійний період: Василя Соломки, Олександра Юркевича, Андрія Циганенка, Олександра Мельника, Миколи Добридніка, від імені депутатів і запрошених привітав з ювілеєм Стрільського сільського голову Ганну Гегу. А ще - за забезпечення економічного та соціального розвитку селища Степань вручив подяку голові Марії Гоч і посвідчення радника голови районної ради Олександру Бурячинському...

У Чудлі будують оселю для сиріт

Виїзне засідання колегії райдержадміністрації відбулось минулого четверга на територіях Чудельської та Кам’яне-Случанської сільських рад.

Заслухавши очільника громади с. Чудель Володимира Жука, який озвучив статистичні дані стосовно населення, землі та житлового фонду ради, перейшли до огляду об’єктів виробничої та соціальних сфер. Впродовж року тривали в селі роботи з реконструкції будівель колишнього СГПП «Нове життя» під склади тимчасового зберігання гуманітарної допомоги під митним контролем та її видачі. Керівник проекту, заступник голови правління МБФ Володимир Хомич поінформував, що...

«Проти – 40»

Пристрасті довкола утилізації твердого ракетного палива на державному підприємстві «НВО» Павлоградський хімічний завод» то вщухають, то розгоряються з новою силою.

На початку 2009-го, як пише кореспондент «України молодої» Сергій Довгаль, їх «роздмухував» особисто багаторічний керівник підприємства Леонід Шиман. Генеральний директор концерну «Південруда», кандидат технічних наук Петро Швидько свого часу в США вивчав, як правильно знешкоджувати небезпечне тверде ракетне пальне. В інтерв’ю гірничий інженер заявив: «Тільки після великотонажних вогневих випробувань і знищення двигунів у...

Першопрохідник в освоєнні космосу

Нещодавно в музей завітав цікавий відвідувач - Борис Бичковський. Народився в селі Селище, а тепер проживає в Москві й працює інженером в одній із московських організацій. Борис Іванович досить цікава особистість.

Своє дитинство й юність провів на Поліссі. Непогано вчився в семирічній школі. Його захопленням було образотворче мистецтво. Багато зробив для художнього оформлення закладу. Після закінчення Клесівської середньої школи навчався в Малинському лісотехнічному технікумі на відділенні промислового та цивільного будівництва. Далі призвали в Радянську армію, - служив в авіації....

Молодість - золота пора в житті людини.

Сарнещина, як і Україна вцілому, щедра на талановиту, обдаровану молодь, яка гідно доказує свою освіченість, вступаючи у вищі навчальні заклади, досягаючи висот у спорті, мистецтві, науці.

Кожен молодий громадянин має чудовий шанс стати успішними, адже перед ним відкритті тисячі доріг, йдучи якими, зможе реалізувати свої здібності, підкорити висоти, що зіграє важливу роль у подальшому житті, допоможе пізнати велич світу та надзвичайно важливу істину - його життя, кар’єрний ріст і фінансова стабільність залежать від його знань та завзяття . І яку б не обрали стежину, якщо любов до...

Таланти бурштинового краю

Районна акція «Мистецтво одного села» триває. І минулого тижня в історико-етнографічний музей завітали аматори художньої самодіяльності та майстри декоративно-вжиткового мистецтва Клесівського селищного культурно-дозвіллєвого комплексу «Граніт».

Поціновувачів прекрасного в музейній світлиці привітав селищний голова Віктор Буйний: «Сьогодні зустрінетесь не просто з милими, доброзичливими людьми-клесівцями, а познайомитесь з їхньою неповторною цікавою історією, шедеврами старовини та сучасності, мудрою порадою, рідною українською піснею». Ведуча дійства Тетяна Юрцевіч запросила до вітального...

Уроки життя Віри М’ятович

У затишній кімнаті квартири Віри М’ятович, де вона мешкає разом з чоловіком і дорослим сином, скрізь квіти, на підвіконнях милує зір ніжна рожева квітка рідкісного гібіскуса, суцвіття гераней.

А у вазах – розкішні барвисті лілії. Не допитувалася, звідки стільки букетів, адже Віра Григорівна так щасливо й водночас жваво розповідала про минулу зустріч з випускниками 1991-го міської загальноосвітньої школи № 4, що все було зрозумілим. Прислухаючись до розповіді, дивувалась її пам’яті, й не можна було не помітити традиційних іскристих вогників гордості педагога за своїх уже дорослих вихованців...

Павло СУЛКОВСЬКИЙ: «Будуйте школу добросовісно та відповідально, бо дуже тяжко діставати гроші»

Жителі Тинного спостерігають, як метр за метром піднімається споруда добудови нової школи, як працюють будівельники під керівництвом молодого виконроба, їхнього земляка, Романа Плотки.

На території будівельного майданчика разом з директором школи Любов’ю Шутько часто бачать керівника ТОВ «Західметал» Олега Жошка. Минулого тижня сюди завітав особливий гість – народний депутат України Павло Сулковський. Саме Павло Гнатович є тим благодійником для тиннян, який піклується про виділення коштів з державного бюджету для завершення будівництва навчального закладу в селі. І це не дуже просто зробити...

Чверть віку струмує джерело люхчанського «Трояна»

Стелиться пісня над шовковими травами, хороводить у повітрі з птахами, лине аж у піднебесся і летить, летить… То співає народний аматорський фольклорно-етнографічний гурт «Троян» села Люхча, який у третій день Зеленої Трійці відсвяткував свій 25–річний ювілей.

Розлилося грайливо сонячне проміння, зашепотів легенький літній вітерець у зелених віттях лип і беріз, що манили ніжною прохолодою. На святково прибране подвір’я сільського будинку культури збиралися жителі села з дітьми, онуками, завітали гості з навколишніх сіл, щоб вшанувати найстарших самодіяльних митців, ще раз торкнутися того...

Сцена, гітара - його життя

Юрій, скільки себе пам’ятає, тільки почує спів, особливо перебори гітари, зачудовано вслухається в мелодію.

Так подобається музика, дивовижний світ чарівних звуків, що полонять і душу, і серце, наче переповнюють все єство. Пригадує, коли вперше вразила гітара, сяйнула жар-птицею думка-бажання: «Обов’язково навчуся грати на ній…». Як підріс, заздрив брату Віктору, який брав до рук інструмент, і тужливо-печальні акорди проймали, здається, до найпотаємніших куточків душі. А брат ще й співав під акомпанемент… І ніби все навкруги імпонувало йому, слухняно підкоряючись всесильній гармонії...

Олег ОМЕЛЬЧУК: «Спортивну зброю з рук майже не випускаю»

Олег ОМЕЛЬЧУК – один з найбільш титулованих спортсменів, які захищають честь Рівненщини не тільки на всеукраїнському, а й на світовому рівні.

Він – майстер спорту міжнародного класу зі стрільби з малокаліберного пістолета, член збірної команди України з кульової стрільби, багаторазовий чемпіон і призер чемпіонатів Європи, чемпіон світу, володар Кубка світу, багаторазовий чемпіон і призер етапів Кубка світу, учасник ХХІХ Олімпійських ігор у Пекіні. Нещодавно 27-річний пістолетник повернувся з м. Сідней (Австралія), де здобув ліцензію на Олімпійські ігри, що проходитимуть у Лондоні 2012...

Зустрічалась з Юрієм Гагаріним

Якось на уроці української мови говорили про наші дитячі мрії. Хтось хотів стати лікарем, хтось будівельником. Та раптом запитали в Надії Сапатової, вчительки, ким вона мріяла бути в дитинстві.

Надія Сергіївна відповіла, що мріяла бути вчителем…
У 1964 році закінчила одинадцятирічку Острозької школи-інтернату. Разом із атестатом про середню освіту отримала й посвідчення старшої піонервожатої неповної або середньої школи (тепер це педагог-організатор).
У вищий навчальний заклад не поступила (була круглою сиротою), а поїхала за направленням на роботу в Малинську середню школу Березнівського...

Заповіт Григорія Мацелика

«Михайле, ти тільки ж вивчи своїх дівчат», - наказував Григорій Мацелик своєму сину. Він виконував заповіт свого батька, Харитона Семеновича, прадідуся Галини та Надії, який служив у війську польському.

Мав високий офіцерський чин у Варшаві. Польський товариш просив його залишитись, але Харитон не погодився, повернувся додому, у Ремчиці. Єдине, що привіз – різного роду книги, літературу на Батьківщину. І наказав: «Усі повинні вчитися». Наказ передався з уст в уста від батька до сина. В родині Михайла Григоровича й Ганни Миколаївни народилось п’ятеро дітей. Одна померла маленькою, а три...

Вимогливий і серйозний

До 12-річного віку Володимир жив з батьками у Клесові. Там і навчався. Коли ж у Карпилівці померла бабуся і дідусь залишився сам, переїхали до нього. Він ніколи не розповідає, що йому, найстаршому з трьох братів, було найважче.

Батько зробив свій власний вибір жити окремо й далеко від сім’ї. Можливо, тому й дядько Володя, мамин брат, був і залишається для чоловіка найбільшим авторитетом. Яку професію вибрати? – не було для нього проблемою. З дитинства мав підхід до малечі, любить дітей. Колись мама спеціально забрала його з дитячого садка, щоб доглядав молодшого брата. А сам з дружиною...

Секрет їх щастя - діти

Навідавшись днями до Ольги й Олександра КАЛЮХОВИХ із Сарн, отримала стільки хороших вражень, що радість від побачено досі гріє душу.:

Здавалося б, звичайна сім’я. Однак ні. Крім того, що тут зростає 5 синів і донечок, кожен з яких народився на велике православне свято, не менш цікавим є те, що 26-річна мама займається моржуванням і спортом, а тато є здібним рукодільником. А скільки ще позитивних якостей має ця родина! Зрештою, про все по черзі.
Побачивши вперше Ольгу й Олександра, одразу зрозуміла, що ці люди знають ціну сімейному щастю, розуміють його сенс. Жінка радісно розповіла про своє...

Сторінки

Підписатися на Сарненські новини RSS