Back to top

Світ захоплень

Від бабусі до онуки

Маленькій Марійці виповнилось лише три місяці, коли її батька та всю його рідню, як розповідала мама, убили в буремні роки воєнного лихоліття.

Згодом вона вийшла заміж за чоловіка, в якого було двоє власних дітей. Одна з них Віра, яка зараз з чоловіком виховують шестеро дітей, разом з Марією Никонець співають у народному аматорському ансамблі української пісні «Криниця» с. Яринівка. В дитинстві, незважаючи на труднощі, Марія Никонець завжди залишалась веселою, говіркою й трудолюбивою. Закінчила спочатку в Яринівці семирічку, згодом у Ремчицях вечірню школу, а заочну – в Сарнах. Коли з любим...

Екзотика на обійсті Дмитра Корзуна

Коли завітали на подвір’я сарненця Дмитра КОРЗУНА, наче в зоопарк потрапили, бо має стільки екзотичних птахів, що здивуванню не було меж.

Гордо, як наглядач, походжав садибою молодий павич, розпустивши злегка пишний хвіст-трофей. У пташиному вольєрі, ніби злякавшись нас, боязко метушились декілька фазанів. Воркували й тицяли дзьобиками крізь металеву решітку голуби. І особливо гармонійно доповнювали цю картину декілька молодих косуль, які, то сміливо вистрибували довкола нас, то згуртувавшись раптово бігли за будівлю. А ще сарненський ентузіаст тримає амадіни. Пташки ці надзвичайно...

Зберегла старість своїх батьків

Найбільше Надія КОПИЩИК запам’ятала шкільні роки. Вона була школяркою, про яких кажуть – відповідальна, активістка, комсомолка. Саме принципи, які сповідувала комсомольська організація, стимулювали дівчинку до навчання, вчили відповідати за свої вчинки і перед людьми, і перед державою, якби пафосно це не звучало. Кредо: «Твори добро, бо ти людина» пронесла через усі сходинки свого життя.

Якщо, за соціологічними дослідженнями, лише 4 відсотки дітей мають здібності до математики, то в Надії вони були, тож здобула фах учителя математики в Рівненському педінституті. Після закінчення поїхала...

Незрадлива любов Олени Літвінової до квітів

яка викохала серед них ровесницю незалежності України – граціозну сухумську пальму

Давно знаю Олену Літвінову, учасницю Великої Вітчизняної війни, колишню вчительку допоміжної школи інтернату № 1, активістку, парторга, жінку цікавої і, вважаю, героїчної долі. Сторінки її життя вщерть заповнені невідомими багатьом землякам подіями, фактами, уподобаннями. Нині вона на заслуженому відпочинку, однак не сидить склавши руки, а залюбки продовжує займатися улюбленою справою – квітами. Вони справді - незрадлива її любов упродовж усього життєвого шляху.
Про квіти Олена Петрівна може говорити годинами,...

Мріяла про журналістику - стала художником

У Лідії Панчук - 6 братів і 5 сестер. Вона була п’ятою дитиною в сім’ї, не схожою на інших. Змалку любила малювати, і якщо вже чогось хотіла, обов’язково свого досягала.

- Лідо, якось на уроці іноземної розповідала по-англійськи, чому тебе так назвали. Розкажи нашим читачам.
- Бабуся назвала. Колись вона працювала в магазині і там була дуже гарна дівчина Ліда. От бабуся вирішила і мені дати таке ж ім’я. Крім того, воно співпало з тим, що було в церковному календарі.
- Ще які історії імен є в родині?
- Бабуся назвала також Таню, брата Івана – на честь тата, Миколка на Миколая народився, Лесю...

Графіті – захоплення талановитих і сміливих

Назар Понік із Дослідної станції – один із тих талановитих хлопчаків, які захоплюються графіті. Юнак ще не бере до рук балонові фарби, а лише олівці й фломастери, хоч працювати з «повітряними пензлями» набагато цікавіше.

Усі свої настінні розписи демонструє поки що з зошита. Поглянувши на них, вкотре переконалась, графіті – загадкове мистецтво. І якщо хлопець заповзятливо працюватиме над удосконаленням своїх здібностей, має шанс стати справжнім профі у цій справі. Бо вже зараз його малюнки заслуговують на увагу.
- Захоплюсь графіті лише рік, - ділиться юний райтер, гортаючи сторінки...

Майстер дерев’яної іграшки

Іван СИДОРУК зараз проживає в місті Ковель, але зустрілися з ним у Сарнах, а саме в історико-етнографічному музеї під час акції «Мистецтво одного села». Його унікальність полягає в тому, що виготовляє дерев’яні народні дитячі іграшки, чим зараз майже ніхто не займається.

Народився Іван на Волинському Поліссі, у селі Хотешів. Його з дитинства цікавили місцеві традиції, тож вивчав побут свого краю. Мрія згодом переросла в реальну дорослу справу. Спочатку збирав інформацію про дерев’яні іграшки, а потім вирішив втілити її в життя. Згадав своє дитинство, чим грався, коли пас корови, чим...

Вишивані ікони Оксани Путіло

З творчістю Оксани ПУТІЛО познайомилась під час районної акції «Мистецтво одного села»

, де свої історичні надбання, вироби народних умільців представляв Зносицький культурно-дозвіллєвий комплекс. Присутнім на святі одразу запали в очі її вишивані ікони та картини, які гордо представляла ведуча дійства, зауваживши при тому: майстриня має в доробку стільки образів, що можна було б прикрасити в храмі весь іконостас. Гості високо оцінили майстерність рукодільниці. А все тому, що кожен виріб створює терпеливо й натхненно. Бо важливо, зауважила при розмові, щоб люди отримували від побаченого...

Ексклюзивно для «Криниченьки»

Мабуть, немає в районі людини, яка б не чула чи не бачила виступу зразкового аматорського фольклорно-етнографічного колективу «Криниченька» з Великого Вербчого.

Великовербченці разом зі своїм керівником Ніною Добровольською відомі далеко за межами України. Під час виконання програми аматори використовують одну фішку: з вишитою хустинкою спускаються зі сцени в зал, щоб запросити когось із глядачів до танцю. Але мало кому відомо, що багато років поспіль хустиночку, кожного разу іншу, вишивала місцева майстриня Ніна ЯРИЖКО. Це не єдиний талант, який дав їй Бог, – плете тонке мереживо, в’яже,...

Творить красу на полотні голкою й ниткою

Кожен, хто хоча б раз побував у Свято-Георгіївському храмі села Зносичі, бачив вишивані хоругви, що прикрашають святиню впродовж декількох останніх років. Вигаптувала їх місцева жителька Любов Пархомчук, яка і руки золоті має, і голос милозвучний. Адже майже 10 років співає в церковному хорі. І не тільки духовні пісні, а й любить виконувати народні. Як зауважила при розмов, з піснею йде по життю.
У Зносичах жінку, яка малює… голкою й нитками, знають усі, адже чимало виробів дарує односельцям на згадку. Любов Парфилівна так любить вишивати, що, певно, не пробачить собі, якщо не присвятить...

Золоті руки Лариси Петрової

Поліський край здавна славиться людьми, які мають Божу
іскру й власноруч створюють неповторні речі.<!--break--> Однією з таких є Лариса ПЕТРОВА із
Сарн.  Ажурні, легкі та яскраві вироби, виготовлені
нею, мріє мати у своєму гардеробі чи не кожна жінка. Ще в дитинстві для рукодільниці
творчою віддушиною стало в’язання спицями й крючком.  Тож наразі створити  легенький топ або нарядний пуловер майстриня
здатна за декілька днів.  

Хист до в’язання в неї від мами, яка за життя сплела не один десяток красивих речей. Любов
до прекрасного виплекала й у доньки.

- Багато води збігло відтоді, як...

Студія «Слово і час» об’єднує талановитих дітей

Вперше до студії радіо «Полісся» прийшов
два роки тому.  <!--break-->Тоді Любов Левкут запропонувала взяти участь у дитячій рубриці
її авторської радіопередачі «Православне паломництво», де розповідав про світ
своїх захоплень. Коли ж дізнався про можливості, які відкриває перед дітьми
творча студія «Слово і час», увійшов до групи учасників радіопередачі «Люблю
Україну». Спочатку в ролі диктора начитував тексти. Згодом почав аналізувати,
що ж цікаво слухати ровесникам, започаткував власну рубрику «Пізнавальна
сторінка», де йдеться про неймовірно цікаві явища навколишнього світу. 

Студію...

Церква із… сірників

За життя Леонід Стецюк
склав декілька сотень храмів та екзотичних будиночків

У неврологічному
відділенні Костопільської центральної районної лікарні на стаціонарному
лікуванні перебував пацієнт, котрий із звичайних сірників робить просто-таки
витвори мистецтва. За декілька днів він склав і подарував медперсоналу свої
диво-вироби, на які використав понад 80 коробок сірників. Утім, у палаті чоловіка
не застали, бо термін його госпіталізації на той час якраз закінчився. Однак
зустрілися згодом у редакції, куди він завітав з власної ініціативи,
довідавшись, що з ним намагався зустрітися...

Пухнасті велетні Діни Сергійчук

Вага одного пухнастого красеня-кроля в
господарстві жительки с. Орлівка сягає понад 10 кг

Діна Сергійчук працює медичною сестрою в обласній
психіатричній лікарні. Повернувшись з роботи, щоразу поспішає у свій, як каже, зоокуточок,
де в клітках на неї чекають понад три десятки кроликів. Зараз жінка перебуває в
декретній відпустці, та клопотів менше не стало, бо утримує велике домашнє господарство.
Четверо діток допомагають мамі, яка змалку звикла до роботи, адже народилась у
багатодітній сім’ї, тож труднощі її не лякають.

Захоплення кролівництвом передалось Діні в
спадок. Вуханів...

Микола Гризовський – майстер деревообробної справи

 

Після закінчення школи кожен стоїть на роздоріжжі: настає час визначитися
зі своїми вподобаннями й обрати ту стежку, на якій якнайповніше реалізуватися. <!--break-->Десятикласник
Микола Гризовський зі Зносич вже визначився з майбутньою професією: хоче працювати
з деревом, передавати свої вміння тим, хто прагне навчитись такому ремеслу.

Народився хлопець у багатодітній сім'ї, має четверо братів і сестричок. Про
дітей з родини Гризовських односельці говорять лише добрі слова: товариські,
відповідальні, порядні, з повагою ставляться до старших, шанують батьків. Микола
-...

Сторінки

Підписатися на RSS - Світ захоплень