У цьому переконаний заслужений тренер України Олександр Фесовець

Життя буває дуже складним. Не знаєш, звідки горе береться. От і Сашкові Цицюрі було нелегко і морально, і фізично. Позаду трагічний вечір, складні, нестерпно болючі операції. Подеколи здавалося, що життя зайшло в непроглядний тунель і ні вогника надії на краще. Помилився. Якось до нього підійшов Олександр Фесовець, з яким знайомі давно, ще з дитячо-юнацької спортивної школи, де займалися футболом, і запропонував… посаду голови новоствореного фізкультурно-спортивного клубу «Повір у себе». Олександр безнадійно стенув плечима,...

Того вечора падав дощ… І, здавалося, він ніколи не закінчиться. Йшла вузенькою, темною вуличкою у великий розкішний будинок, де ще не так давно лунав веселий родинний сміх.

Там на мене чекала самотня жінка, яка раніше мала все: люблячого чоловіка, хорошого сина, достаток, радість і спокій у душі. Але, як кажуть, одна біда йде й за собою іншу веде. Так сталося й у Людмили. Знала цю відому аксіому, але що вона торкнеться саме її… Навіть у думках не вкладалося. Та воно завжди так: стається саме те, чого не чекаєш. Усе життя жінка присвятила фельдшерській справі, чоловік працював у лісгоспі, а...

Студенти Національного університету «Острозька академія» ось уже впродовж 14 років мають унікальну можливість брати активну участь у міжнародних обмінних програмах, поєднувати навчання з доброчинністю. Одну з таких програм здійснює неурядова організація «Канада – Світ – Молодь». Нещодавно завдяки їй ще 36 студентів побували в країні кленового листка, де працювали, познайомились з тамтешніми людьми різних національностей, їх культурою, вдосконалювали знання англійської мови.

Затим продовжили волонтерську діяльність уже з канадськими однолітками в Україні, а саме в місті Нетішин Хмельницької...

25 грудня 1979 року перші підрозділи радянських військ перетнули кордон Афганістану. В їх числі був житель села Корост Віталій Коротчук. Здавалося б, парубок, який у свої 18 навчався в Березному в лісному технікумі і навіть, мав, так би мовити, «броню», за покликом серця й душі відправився на військову службу.

- Хотів в армію, бо служити тоді було почесно й гордо, - згадує Віталій Андрійович. - 2 липня 1979 року мене призвали, а 28 грудня разом із ще 125 хлопцями із Сарненського району перетнули кордон Афганістану. До того пройшли навчання в спецшколі в м. Іолотань, що в Туркменістані.
На...

Наприкінці грудня виповнилось три десятиліття з часу вводу частин Радянської Армії в Афганістан і фактичного початку війни з тамтешніми загонами душманів. У похідних колонах, що першими рухались кам’яними дорогами далекої країни, були 128 юнаків із Сарненщини. Спецпризов весни 1979-го після піврічного вишколу опинився в зоні воєнних дій, про що забороняли писати в листах додому. Утім, Віктор Буйний зумів повідомити про регіон своєї служби, надіславши в рідний Клесів батькам у конверті висушену троянду. Зрозуміли, що син у спекотній Азії, але сподівались – не за кордоном.

Однак Віктор потрапив...

Незбагненна властивість пам’яті: минають-пливуть роки. А вона бережно гортає сторінки пережитого нелегкого минулого Василя Іванюка, який, за традицією, до 15 лютого відрощує бороду

Ніби вчора була весна 1987 року. Чудовий сонячний день. Випускник Уманського медичного училища Василь Іванюк працював на посаді медичного брата відділення дитячої хірургії міської лікарні в Умані. Чи важко було? Ні, бо прикипів до цієї благородної справи ще з перших днів навчання в медичному закладі. Коли ж проходив практику і щодня бачив зболені від недуг, змарновані личка маленьких пацієнтів, то переконався,...

сенс життя сільського священика Павла Дубінця

Уже пішов 17 рік, як отець Павло служить у храмі святої великомучениці Параскеви, що в селі Морочне Зарічненського району. Саме сюди в дитинстві привела мене вперше бабуся, жінка напрочуд добра та світла. Залишившись вдовою з шістьма маленькими дітьми, зуміла в роки воєнного лихоліття та важкі післявоєнні самотужки виростити їх достойними людьми. Саме бабуся Катерина неквапом, тихо розповідала нам про життя Ісуса Христа. І ці розповіді тоді здавались чудовою казкою. Адже то був час, коли й у церкву невільно було ходити, та й учили нас, що Бога...

Як і під час першого туру виборів Президента України, так і другого в Сарни завітали закордонні гості, які професійно спостерігали за виборчим процесом. Канада направила для спостереження за перебігом виборів на місцях 200 короткострокових спостерігачів до 19 областей, у тому числі двох і на Рівненщину. У ТВО № 158 кореспондент «Сарненських новин» зустрілась із Даніелем Сікорським і Діонісіосом Хронопулосом. За допомогою перекладача вони відповіли на деякі запитання.

- Яка організація відправила вас в Україну на вибори?

- Незалежна канадська місія або іншими словами «Місія Канада - Україна...

- У Цепцевичах на виборчій дільниці в місцевій школі побували два спостерігачі з ОБСЄ і, ознайомившись з організацією роботи, залишились задоволені рівнем її підготовки, а також висловили побажання побувати тут ще, - не без гордості сказала нам голова ДВК Алла Прозапас.

Опівдні закінчилось зібрання в молитовному будинку й у школу при-йшли більше сотні людей. Утім, черга за бюлетенями швидко просувалась, а святкового настрою селянам додала поява весільного кортежу. Молодята: медик Марія Троцьковець і підприємець Сергій Леончик – щойно зареєстрували шлюб і приїхали на дільницю голосувати на...

Один із найстарших жителів с. Чудель 85-річний Матвій Несік не став чекати, доки до нього завітають члени дільничної виборчої комісії, аби проголосував удома на виборах Президента України.

Узявши за руку правнучку Аню, поволі попрошкував до актової зали сільської ради, де своє волевиявлення здійснювали його земляки. Отримавши виборчий бюлетень, із двох кандидатів вибрав одного.
- За Юлю голосував, - не приховує свого вибору ветеран. – І першого разу за неї, і тепер.
18-річним юнаком призвали Матвія Несіка в армію захищати від німецьких окупантів Батьківщину. Фронтовими дорогами артилерист...

Тезка Президента України працює адвокатом і ніколи не користується своїм відомим ім’ям для кар’єри чи іншої вигоди.

Зустрівшись з ним у затишному офісі, що в центрі Дубровиці, найперше запитав, чи дійсно доводиться йому глава держави родичем? Чоловік усміхнувся й відразу ж відповів:

- Чесно кажучи, глибоко у свій родовід не вникав, однак цілком можливо, що по лінії батька-діда, корені яких на Сумщині, ми є віддаленими родичами. Утім, мені й на думку не спадало афішувати цей факт чи використовувати для кар’єрного росту. Правда, у власній юридичній практиці були випадки, коли на суді, почувши...