У переддень професійного свята давайте розвинемо думку поета й скажемо: спасибі вам, лісівники, за діброви і бори, за те тепло, яке даруєте землі, за ту красу, якою ділитесь з людьми.

«Хто в Крим, а я в Кринки», - писав Остап Вишня, вирушаючи на поклик вранішньої зорі в херсонські степи. «Хто в Крим, а я в Сарни», - писав у «Лісовому і мисливському журналі» 2004 року ваш покірний слуга. Писав, перефразовуючи класика, після чергового повернення з рівненської глибинки. Щоправда, збирався туди без рушниці, бо не мисливець, каюся, зате з «лейкою та блокнотом». Щоб знову розповісти про багатьох...

подарували зарічненці, гумористи, карикатуристи й лауреати Нобельської премії

Є в далекій поліській глибинці озеро Нобель. І населений пункт із однойменною назвою, в якому люди живуть уже майже тисячу років, чим дуже пишаються. Саме тут започаткували щорічний фестиваль сатири й гумору «Нобельська премія», що допомагає зберегти і передати нащадкам найкращі надбання української культури.
Цьогоріч десятий Всеукраїнський фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії» відбувся в передостанній день серпня. На запрошення голів райдержадміністрації та районної ради Надії Федюшко й Олександра Дороніна...

У Біблії написано, що не буває джерела одночасно з солодкою і гіркою водою. Однак іноді повсякденне життя спростовує це твердження.

Адже дітям, які залишилися без батьківського піклування, краще жити в родинах, особливо в оточенні братів і сестер. Тут можна пригорнутися до привітної й турботливої мами. Бо хіба виховательки в інтернаті, як би вона не намагалася, вистачить на всіх?
Хтось може заперечити, пригадавши два трагічні випадки, що сталися не так давно в сімейних дитячих будинках. Перший на Дніпропетровщині, де батько, узявши на виховання 7 прийомних дітей, зарізав дружину та її доньку...

Нагріти чайник із водою та зробити кави. Поніжитися в теплій водичці у ванній або в душі. Відчувати затишок у власному домі, навіть якщо за вікном лютує завірюха, періщить дощ чи дме холодний пронизливий до кісток вітер. Такі звичайні тепер речі, як тепло в домівках, вогонь у конфорках і гаряча вода з крану раніше були справжньою розкішшю та мріями мільйонів українців.

Добре, що з часом вони збулися і продовжують втілюватися в реальність завдяки газифікації населених пунктів України і професіоналам, які доклали свої зусилля, аби блакитний вогник безпечно потрапляв до осель і робив наше життя...

І досі тяжко згадувати часи Другої світової війни, коли на території Сарненщини, як і, зрештою, по всій країні, фашистська Німеччина масово знищувала євреїв і циган, що стало одним із найстрашніших уроків історії, позначивши в наших календарях чорною дату 27 серпня…

Щороку в цей день у бік кладовища, розташованого в лісовому масиві за спорткомплексом «Мрія», поспішають члени єврейської общини, їх рідні, близькі, знайомі, мешканці району, аби покласти квіти й згадати про невинні душі, які загинули в страшних муках від рук фашистських катів, поплатившись життям за свою національність.
Уже з...

Якщо вам пощастило відпочивати в Греції, ікона, привезена звідти, буде найкращим подарунком.

Її можна купити в сувенірних крамницях. Та, що стане реліквією, обійдеться дорожче. Особливим даром буде доставлена зі святої гори Афон. А оливкова олія - гордість нації. Більшість туристів асоціюють Грецію саме з соковитими оливками. Прочитавши відгук мандрівників на форумі в соціальній мережі, питання, що купити в країні, відпаде саме собою: «Мило - оце річ. Його краса - в натуральності й відсутності парфумерних ароматів і добавок». Повірте мені, шановні читачі, за корисними продуктами не обов’...

Після веселих шкільних канікул дзвоник сповістив, про свято, що стосується кожного. Адже всі дорослі були, а малечі треба побувати в чудовій країні Знань.

На святкову шкільну лінійку зібрав першовересень і педагогів, учнів ЗОШ № 6 І-ІІ ступенів м. Сарни та їх батьків. Учительський колектив на чолі з директором Іваном Москаликом продовжать навчати всьому доброму і вічному 120 хлопчиків і дівчаток. У навчальному закладі 5 вчителів вищої категорії, по 2 носять звання старший та вчитель-методист. Незважаючи на всі негаразди (старе приміщення з пічним опаленням, давно не нові меблі та інше...

Цьогоріч день народження України сарненці та гості міста відзначали по-особливому.

Адже на центральній алеї райцентру зібралась однією дружною родиною вся країна. Тут можна було побачити представників усіх областей держави. І не просто побачити, а ознайомитись із їх культурою, традиціями, визначними особистостями та скуштувати смачних страв, які готують вправні господині того чи іншого регіону. Повірте, пройти повз таке цікаве, розмаїте дійство, що вабило національним вбранням, веселими піснями, жартами, усміхненими людьми, не можна було. А підготували виставку під назвою «У дружбі, у славі...

Яна ЖАБЧИК називає себе звичайною дівчиною. Але всі ми звичайні на перший погляд, доки хтось не захоче дістатися наших найпотаємніших рис характеру. І згодом стає зрозуміло, що кожна людина – це ціла планета.

Живе юна сарненка разом із мамою, бабусею та дідусем. У дитинстві Яні бракувало спілкування з однолітками, бо на вулиці, де проживає родина, їх не було. Мабуть, через це й виросла спокійною домашньою юнкою.
Її ненька Валентина працює в дитячому садочку. Дівчині в спадок передалася особлива материнська любов до дітей. Бо ж не кожен здатен впоратися не тільки зі своїми, а й з десятком...

Мальовниче село Стрільськ на карті України лише краплиночка, проте минулої неділі святкувало поважну дату - 435 років з дня першої писемної згадки.

Не важко порахувати, що сталося це 1578 року. Тоді його називали Стрелецьк (Стрельсько) Дубровицької волості Пінського повіту. Кажуть, що це був маєток княгині Марії Курбської, уродженки Гольшанської. За однією з версій, село заснували стрільці – озброєні люди -мисливці, які поселилися на пагорбі Грінці серед непрохідних боліт. А ще назву Стрільська пов’язують із поняттям «стріла» (стрілка) – гострокінцевий берег, піщаний намив у річці. Адже...

Єдиний в Україні вокально-інструментальний ансамбль незвичайного складу створили сарненські депутати.

Співочий куточок Полісся – Сарненщина - завжди був багатим на талановитих композиторів, поетів, співаків, різних творчих у душі людей, тяга до прекрасного в яких сіяла радість поміж шаленого виру життя інших. З року в рік, століттями люди обирають музику своїм захопленням. Для когось вона стає професією та покликанням на все життя, для когось залишається лише приємним відпочинком від напружених буднів, а комусь - справжнім храмом мистецтва.
Мабуть, у душі кожного на землі висіяні Богом зерна...

Шукати майстрів народних ремесел водночас приємно й непросто. Бо не всі хочуть (через скромність) спілкуватися з газетярами, та ще й потрапити на шпальти «районки».

Село Одринки, ніби кинуте кимось намисто, сховалося за швидкоплинною Горинню серед лугів і лісу. Живуть тут працьовиті й гостинні люди. Завітавши сюди, побачив у центрі невеличкий базарчик – це підприємці приїхали торгувати після ринку в Кричильську. Як на літню пору, покупців було мало, бо люд нині в полі та лісі.
До оселі досвідченої ткалі, 76-річної Варвари Нагорної, їхали в супроводі завідуючої клубом. Вона так перейнялася...

Серед багатьох видів декоративно-вжиткового мистецтва, котрі останніми роками популяризують краяни, є лозоплетіння, вироби з дерева, художня вишивка, домоткане полотно й ін. А от Наталія ЧАСНИК із Клесова творить чудеса з паперу, займається своєрідним папероплетінням.

Щоб ближче познайомитися з майстринею та донести до читача газети її мистецтво, побували в оселі співрозмовниці.
- Пані Наталіє, розкажіть, будь ласка, про себе та своє захоплення улюбленою справою. Коли виникла ця ідея?
- Народилася й виросла в Клесові, 20 років тому закінчила школу. Мешкаю тут із сім’єю, в парі з чоловіком...

Славну історію має село Тутовичі – центральна садиба сільської ради, в яку входять ще Цепцевичі, Висове, Довге та Чемерне. У 2011 році воно відзначило свій 500-літній ювілей. На Погоринському ключі поселень у межах Сарненського району село чи не найстарше після Степаня, Кричильська та Короста. І значно старіше за Цепцевичі, Тріскині та Ремчиці.

На території Тутовицької сільської ради проживають 6639 громадян, щороку народжуються понад дві сотні діток. Тож майбутнє в цього чарівного куточка Полісся є. Про це свідчать і добротні будинки, що зводять місцеві жителі. Торік, наприклад, ввели в...

Нещодавно побувала на цікавій зустрічі в землянці (про яку неодноразово розповідали в «районці»), розміщеній на обійсті сарненця Володимира Терещенка. Зумовило її, так би мовити, новосілля з приводу розширення «апартаментів солдата Івана».

Цю ідею Володимир Степанович виношував давно, адже збільшилася кількість експонатів і пам’ятних речей і було обмаль місця для відвідувачів і гостей. І ось мрія збулася. А здійснити її допоміг брат господаря Анатолій Терещенко, який приїхав на рідну землю й доклав зусиль для реставрації музею військової слави й організації цієї події.
Непросто описати...