Єгипет – країна давніх, екзотичних традицій і обрядів. І багатьом туристам, які туди їдуть, цікаво ознайомитись не тільки з всесвітньо відомими пам’ятками історії, але й національною кухнею, побутом, характером місцевих жителів. А як араби почуваються в Україні, на сарненській землі? Саме про це випала нагода поговорити з єгиптянином Ель Хаггаг Абдул Махмуд Омаром. Рідні називають його простіше – Бакар.

- А чим Ви займаєтесь? Чи маєте хобі?
- Я працював у Хургаді рятувальником. Дуже люблю море, воду, можу пірнати без маски на глибину 35 метрів. Це і є мої професія й одночасно хобі.
- Кажуть,...

Заснована в 1954-ому, школа робітничої молоді спочатку призначалася для здобуття середньої освіти трудівниками заводів, фабрик, які приходили на уроки після роботи. Відома в народі як заклад ліквідації безграмотності післявоєнного покоління, вона з честю виконала свою місію. Але не відійшла в небуття, хоча таке й планувалось у 90-х роках минулого століття.

Нинішній директор Володимир Баранов розповів, що тоді й учителів «вечірки» вже розподіляли по інших педколективах міста. Утім, попри економічну кризу, гіперінфляцію та прагнення скоротити видатки на освіту, вдалося переконати владу зберегти...

До «Сарненських новин» звернувся з листом житель с. Немовичі Іван Карпов. Пенсіонер бідкався з приводу незадовільного стану мосту з дерев’яним настилом через річку Случ, що поблизу села.

А через декілька днів, приїхавши підводою в справах у Сарни, особисто завітав у редакцію. Як розповів 82-річний чоловік, свого часу в місцевому СГПП «Україна» він керував бригадою, був завідувачем свинофермою. Про проблеми села й раніше писав у «районку». Нині ж його турбує стан мосту, що вже гнилий і дірявий, тож ніяк немовичанам добиратися на луг. А там у людей паї. Картоплю й іншу городину треба посадити...

Є такий стан людської душі, коли хочеться жити, злітати в небо, сміятися й співати, дарувати свою радість усім, хто поряд. Таке почуття називають щастям. Галина Мірко щастям вважає щодня займатись улюбленою справою.

Вона – бібліотекар. Колеги стверджують, що таких професіоналів треба пошукати. Цьогоріч виповнюється чотири десятиліття її трудового шляху, й жодного разу не пожалкувала про обраний фах.
А розпочала трудову діяльність Галина Данилівна в далекому 1969 році. Після закінчення Дубенського культосвітнього училища працювала завідувачкою клубом у рідному селі Білятичі, Сарненській...

Погожого вересневого ранку завітав у публічно-шкільну бібліотеку с. Кричильськ. Двері приміщення були замкнутими, але записка повідомляла, що бібліотекар поїхала в с. Поляна. Оскільки наш маршрут пролягав через цей населений пункт, їдемо туди.

Поряд із приміщенням тутешньої книгозбірні побачили таку картину: із запряженої коником підводи вивантажували книги. Як з’ясували, це завідувачка кричильською бібліотекою Ніна Цюзь разом з чоловіком Іваном привезли власним гужовим транспортом літературу в шкільну бібліотеку, яку очолює Валентина Патрикей. Цікавлюсь, чи часто таким чином книги...

упродовж декількох років дарують керівник Будинку милосердя Віра Цуман зі своїми підлеглими одиноким немічним людям

На цьому жінка не зупинилася: вона в повсякденному пошуку та неспокої, адже прохань прийняти під своє крило надходить усе більше…

Віра Цуман твердо переконана, що саме віра в Бога має домінувати в усіх земних справах кожного, причому безкорисливість і готовність самопожертви вінчають успіх наміченого. Тому й вважає своїм обов’язком піклуватися про тих, кого доля обділила здоров’ям, родиною. Тим більше, коли призахідне сонце вже не пригріває, а кидає скупе проміння на посріблені...

- згадує багатодітна мати Надія Голишева з м. Сарни після чергового перебування з сім’єю в далекій скандинавській країні

День за днем, хвилинка за хвилинкою - так швидко промайнуло тепле літечко. І тепер, коли ранками в повітрі відчуваємо прохолодний подих осені, бесідую з енергійною привітною жінкою Надією Голишевою і мимоволі радію з нею від того, як щиро ділиться приємними спогадами про гостини в добрих людей аж у Швеції. Надія Анатоліївна каже: «Минуле літо для мене та дітей, мабуть, найкраще від усіх. Воно знаменне поїздкою на відпочинок у майбутнє, туди, де живуть заможно й по...

Усі люди мають свою долю, даровану ще з народження небесами. І кожна відрізняється від інших чимось особливим, властивим лише їй. Шестидесятидворічна Федора МОЙСЮК з Любикович на перший погляд здається простою жінкою, однак насправді, за словами односельців, наділена такими якостями, як щирість і привітність, вміння вислухати й порадити, що притаманні лише добрим і надійним людям. Життя кожного посмуговане в кольори радості та горя, таким воно було й у неї. Проте зараз воістину щаслива. Виростивши трьох дітей: сина і двох доньок - плекає сімох внучат. А ще щороку обробляє своїми натрудженими...

Районному часопису «Сарненські новини» цьогоріч виповнюється 70 років. Та попри поважний вік, примножуючи славні традиції сарненських газетярів, «районка» продовжує радувати читачів матеріалами на найрізноманітніші теми. Не менш цікаво знати, про що ж писала газета 45 літ тому, яка тоді мала назву «Будівник комунізму».

Початок 1964-го жителі Сарненщини ознаменували трудовими перемогами: «Повним завершенням річного плану та соціалістичних зобов’язань зустрів Новий рік колектив виконробівської дільниці районного відділу будівництва й експлуатації шляхів. Прокладено 5,5 кілометра шляху при...

У Кричильську, в домашньому господарстві Надії Бойко, утримують пару волів, чи не єдину в районі. Два велетні вагою дев’ять центнерів кожен спокійні, слухають 70-річну хазяйку й задіяні на виконанні багатьох сільськогосподарських робіт не гірше трактора чи коней.

На широкому полі за селом волами зорали чималу ділянку цілини й почали скородити. Надія Бойко саме зібралась сіяти жито, коли побачила журналістів, які на легковику приїхали й зупинились неподалік подивуватись роботою вже рідкісних тварин. На запитання, чи важко управляти ними, літня жінка з усмішкою відповіла:
- Ні. Якщо добре...

Невеликий хутір Ріхта, що нараховує півтора десятка хат, розкинувся на декілька кілометрів уздовж лісу, навколо колишнього колгоспного поля. Нині належить до села Поляна, що за кілометрів три від нього.
- Поляна до 1987 року теж була хутором, - розповідає секретар Кричильської сільської ради Юрій Бовкун. - Саме через це там не дозволяли будуватися, бо за часів радянської влади людей з хуторів переселяли. Та й нині це проблема, адже немає Генерального плану забудови села, тож згідно з чинним законодавством отримати дозвіл на будівництво складно. Хоча бажаючі будуватися є.

Позаминулого року в...

Її молодість припала на воєнне лихоліття, а тяжкі випробування почалися в окупованому фашистами рідному селі, коли брат Гнат Бурма разом з односельцями поповнив ряди народних месників – став бійцем загону імені Устима Кармалюка. Щоб урятуватись від розправи окупантів та їх прислужників, 19-річна Марія 9 серпня 1943 року пішла в партизани й вісім місяців допомагала брату та його товаришам захищати Батьківщину від лютого ворога аж до часу визволення Рівненщини, коли хвору тифом дівчину доправили в госпіталь радянських військ.

селянській сім’ї Максима Бурми було п’ятеро дітей. Жили бідно....

Стоденний період перебування нового керівника ДП «Сарненське лісове господарство» Сергія Белелі майже співпав з датою професійного свята – Днем працівника лісу. Запитуємо в Сергія Олександровича:

- Яким же видався цей період? Що змінилося на підприємстві?

- Так склалося, що очолив колектив лісгоспу в непростий час, коли криза була в розпалі.

Тоді дуже багато працівників вимушені були перебувати у відпустках за власний рахунок, відповідно знизився рівень заробітної плати. Підприємство економило кошти на ремонтах, оновленні основних виробничих фондів і засобів виробництва. Ситуація була...

З дитинства закоханий у футбол, Олександр Цицюра не піддався прикрому випадку, що призвів до інвалідності, не розлучився зі спортом, а став наставником обділених здоров’ям юнаків і дівчат. Очолюваний ним фізкультурно-спортивний клуб «Повір у себе» знають далеко за межами Рівненщини

…Саша намагається не згадувати той злощасний вечір, коли поспішав з роботи додому. Нестерпний пекучий зблиск, наче стріла, і досі нагадує… Ні!.. Не дав волі стражданням і болю. Натомість зібрав у кулак всі свої зусилля – і почав нове життя. Захоплення футболом відійшло на другий план, але спорт залишився тим...