Навчальних закладів нині чимало, та, на жаль, не всі дають спеціальності, затребувані на ринку праці. А він якраз і потребує столярів, теслярів, представників інших робітничих професій. Опанувати цей фах можна у ВПУ-22, де навчають ще й майстрів художніх виробів з лози. Ази та тонкощі прадідівської професії передає своїм учням майстер виробничого навчання художніх виробів з лози Тетяна КОСТЮЧИК.

Уродженка Ковеля спочатку вивчилась на бухгалтера, та вчасно схаменулась, що до роботи з цифрами не лежить душа. Отож, прислухавшись до поради батька, який усе життя пропрацював у лісгоспі,...

Найвизначніший у районі господарник зустрів 90-річний ювілей

Він створив потужне колективне господарство й успішно керував ним понад чотири десятиліття. Феномен Зіненка – вмілого організатора, дбайливого господаря, щирого патріота оновленого поліського краю – унікальний приклад для вивчення, наслідування сільгоспвиробниками нинішнього та наступних поколінь.

Цьогоріч виповниться шістдесят років, як Іван Зіненко приїхав у Велике Вербче з Полтавщини й очолив місцеву артіль. Прийняв від попередника, місцевого селянина Івана Робейка господарство з кількома головами худоби та 5 тисячами гектарів...

Багата Сарненщина талановитими педагогами. Наш сучасник-учитель робить усе можливе, щоб світом керували розум, добро і краса. І не існує меж для його досконалості. Ще раз у цьому переконалися всі присутні на урочистій церемонії нагородження учасників районного етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2009», яку відкрила музично-хореографічна композиція «Ласкаво просимо» у виконанні учнів Сарненської гімназії.

Ведучі Ірина Зозюк і Вадим Бублій крок за кроком розкривали неповторність кожного конкурсанта, його унікальність. І це їм вдалося, бо хто може краще розповісти про вчителя, ніж сам...

На початку січня ветеран колгоспної праці Іван Момоток власноруч закінчив обшивку дощечками своєї хати, полакувавши кожну з багатьох десятків, прибитих по всьому периметру будівлі. Будинок він теж збудував сам шість десятиліть тому. Цьогоріч виповнюється також сімдесят років з часу, як почав Іван Тимофійович свій трудовий шлях…

У Тутовичах шанують діда Івана за працелюбність і високий професіоналізм, бо столяром трудився з юних літ і досі, у 86-річному віці, продовжує займатись улюбленою справою. З його племінником Віктором, до речі, теж столяром, не без захоплення розглядаємо красивий фасад...

Про молодого, енергійного підприємця, уродженця Німеччини Стефана Вагнера «Сарненські новини» розповідали минулої весни. Тоді на орендованому полі поблизу Стрільська він з ентузіазмом засівав зернові. Минули літо й осінь. Фермер вчасно зібрав вирощене. Разом з родичами пересушив, підготував високоякісне зерно для майбутньої посівної.

Звичайно ж, частину врожаю хотів би реалізувати, щоб мати хоч якийсь прибуток. Однак, на жаль, ціни на зернові зараз дуже низькі.
Настали морози. Але сімейний бізнес не зупинився. Створена півроку тому фірма «Wagner-Trans», якою керує дружина Стефана Ірина,...

У 77-річної жительки Карасина Ганни Семенівни Тишковець у скромній хаті на стінах головна окраса –численні вишиті рушники. Їх у господині понад сотню, бо захоплювалась у молоді роки рукоділлям у короткі години дозвілля. Декілька з найкращих своїх робіт жінка подарувала ровесниці Гітлі Крайцман, яка давно живе в Ізраїлі.

У часи воєнного лихоліття її врятувала сім’я Тишковців. Єврейська рада України та фонд «Пам’ять жертв фашизму в Україні» присвоїли Ганні звання Праведник України. Вона разом зі своєю родиною ризикувала життям, надаючи допомогу євреям у рідному селі, а до Гітлі ставилась,...

«Небесных воинств, архистратиже, молим тя присно мы недостойнии…». Щонеділі й на свята під час літургії в храмі села Тутовичі звучить цей тропар, адже церква посвячена на честь святого архістратига Михаїла. З історичних джерел відомо, що цій святині 364 роки. Таких архітектурних пам’яток на Поліссі одиниці.

Про події, пов’язані з її багатовіковою історією, дізнатись не поталанило, позаяк настоятель храму отець Володимир, з яким спілкувались декілька годин, служить тут лише півроку. До цього був священиком у Карасині, там богослужіння здійснювали в пристосованій будівлі, що невдовзі згоріла...

У переддень завершення 2008-го та початку нового 2009 року в римсько-католицькому костелі «Преображення Господнього» святковим богослужінням розпочався традиційний благодійний «Вечір Коляди».

До громади з вітаннями та найкращими побажаннями здоров’я, щастя, добра, миру та Божого благословення звернувся єпископ - ординарій Луцької дієцезії Маркіян Трофим’як. Чарівні дзвоники налаштували серця присутніх на загадковість події, котра зібрала до гурту людей у храмі. І ось під небо попливло «Нова радість стала…», і шум зимової заметілі явив присутнім, мов із білої хмаринки, у білому вбранні...

Все ніяк не могли дочекатись зими,
Що сиділа без візи десь там, на кордоні,
Білосніжні сувої везла килимів
І тримала морози міцні на припоні.

Та вже мокрий сніжок тихо землю обняв,
Якось так крадькома і немов ненароком.
Вітерець-їжачок першу звістку подав,
Що вітати ми будемо всіх з Новим роком.
З Новим роком! - пісенно у світ полетить,
З Новим роком, моя Україно!
Кожне серце радіє й бентежно тремтить,
І надіється кожна людина.
Тож приходьте, свята, у гостинний наш дім
І приносьте щедрівки й колядки.
Хай щасливо живуть всі у році новім
При здоров’ї, у мирі й достатку.
Скільки треба для щастя...

На березі тихої Горині, у мальовничому поліському селі Тріскині під щасливою зіркою народився голубоокий хлопчина. З раннього дитинства він помічав те, що дорослі за буденними клопотами бачити не могли: павука, який плів сріблясту павутину, як світліє небо на світанку чи заходить сонце, як жовтіє восени листя, яким буває небо перед грозою...

Усе це маленький Сергійко вдало відтворював на папері, розкривав сіре життя в різнокольорових фарбах, що додавало йому стимулу й наснаги. Коли пас корів на лугу, думав про красиві пензлі, розмаїття фарб і великі мольберти. Вже тоді зрозумів, що це буде...