Добре ім’я людини

Працівників житлово-комунального господарства й побутового обслуговування населення зазвичай називають творцями гарного настрою. Хочеться скаламбурити й назвати творцями гарного побуту, адже їхня заслуга в тому, що під’їзди чисто вибілені й пофарбовані й у них приємно зайти. До славної когорти майстрів, чиї вмілі руки створюють затишок і красу, належить і маляр-штукатур 5 (найвищого) розряду КП «Житлосервіс» (колишнє будинкоуправління) Марія ЛОТОЦЬКА, чиї висока кваліфікація та самовіддана й творча праця здобули чимало схвальних відгуків і безмежну вдячність квартиронаймачів, які скористались...

У колективі КП «Трудівник» Лідія Поліщук сумлінно трудиться 28 років – найдовше серед півсотні колег. Родом із села Білятичі, виховувалась у простій робітничій сім’ї, вона рано привчилась до нелегкої праці, ще в школі вирішила стати будівельником. Поступила в Рівненський сільськогосподарський технікум. Після його закінчення молодого спеціаліста направили на роботу в Київську область. Але Лідії хотілось повернутись у рідні краї, тож залишила посаду техніка-архітектора й приїхала в Сарни.

Саме в зимові дні 1982-го влаштувалась на роботу в тодішній комунгосп майстром з благоустрою. Опікувалась...

Майже чотири десятиліття вона сумлінно пропрацювала сільською вчителькою, щодня віддаючи дітям часточку своєї душі. А ще була мудрою наставницею колег, 22 роки очолюючи колектив Яринівської ЗОШ І-ІІ ступенів.

Тетяна Ліневич народилась у селі Миколаївка Новоайдарського району Луганської області. Там пройшло дитинство, і вже тоді відчула жагу до знань. З першого класу зачаровано дивилась на вчительку й мріяла бути такою ж мудрою, сівачем доброго, розумного, вічного. Та коли в початкових класах запитували про майбутню професію, боялась зізнатись. Адже в її уяві педагог був чимось особливим....

Торік урожай яблук видався на славу. Раділо подружжя Гаюнів - буде собі чим поласувати й сусідам вистачить. Зараз Олексій Лук’янович і Галина Василівна живуть у гарному чепурному будиночку в с. Немовичі, який колись важкою працею будували. Є в ньому і газове опалення, і вода. Ходять Гаюни до місцевого храму святої Параскеви Сербської, дякують Богу за дітей і не нарікають на долю.

Та якщо подивитесь на натруджені руки господаря, то зрозумієте, що вона, доля, в нього нелегка. У багатодітній родині був найменшим. Мати народила семеро дітей, двоє померло. Коли Олексію виповнився рік, пішов з...

Страшну трагедію, що трапилась у Зносичах у сім‘ї Данильченків у 1991 році, мешканці села досі згадують з жахом. Молодий чоловік, житель хутора Моровина, застрелив із рушниці вагітну дружину, а потім вкоротив віку й собі. Сиротами залишились троє діток. Старшому Сергію було 6 років, середній Ганночці - 4, а найменшій Марійці ледве виповнилося 2. Після похорону дітей забрала на виховання мама загиблої Ніна Наконечна, яка разом з донькою Валентиною та сестрою Марією підняла сиріт на ноги, кожному справила весілля.

Коли підійшла до обійстя Данильченків, господиня якраз набирала з криниці воду....

Мабуть, важко зустріти зараз людину, яка б не жалілась на біль у спині. Найчастіше тривожать хребці, які, так би мовити, зіскакують зі звичних місць. Часто за браком часу не звертаємо на них уваги, не знаючи, що це причина багатьох захворювань.
Жителька Сарн Надія Матюша – костоправ, яка вміє вправляти вивихи своїми вправними руками, ставить хворих на ноги. І не на декілька днів, а на тривалий час. Жінка не має постійних клієнтів, адже хто побував у неї двічі, надовго забуває про біль.

Навчилась цьому ремеслу від бабусі Демони Власик, яка все життя допомагала людям. Мабуть, тому й прожила сто...

цілитель з Карпилівки Юрій Мартинюк

Народжується людина – і Бог посилає їй долю. Ось тільки заглянути наперед нікому не дано, якою ж вона буде. Потрібно вміти прислухатися до свого внутрішнього голосу, не суперечити, адже десь там, у закутку душі, і захована ціль, з якою приходимо в цей світ. Піввіку топче ряст житель села Карпилівка, народний цілитель, ентузіаст з різностороннім баченням світу Юрій МАРТИНЮК.

У багатодітній сім’ї, де зростало дев’ять синів і дочка, Юрко був третьою дитиною. Ще з дитячих років цікавився незвичайним ремеслом мами, яка позбавляла односельців болю, вправляла...

Наталія Костюк народилася в Сарнах. Весела, життєрадісна, мріяла стати хорошим медиком. Але звичайний на перший погляд грип перекреслив усе життя – виникло важке ускладнення судин головного мозку (енцефалопатія). Вирок долі? Ні! Не скорилася тоді ще молода жінка, маючи величезну силу волі.

Можна лише по-доброму позаздрити цій слабкій, але водночас сильній духом людині.
Коли перебувала у важкому стані у Львівській лікарні, оглядала знаменитий лікар-невропатолог. Запитала: «Як Ви почуваєтеся?». Наталя у відповідь ледь прошепотіла: «Very wеll». На що медик, переглянувши невтішні аналізи,...

Нерідко, щоб повернути здоров’я, звертаємось до лікарів, цілителів, витрачаємо великі гроші, долаємо сотні кілометрів і не знаємо, що поруч живуть люди, які можуть позбавити багатьох недуг без допомоги ліків. Нещодавно доля звела мене з диво-жінкою Галиною Скорич, від дотику її чудодійних рук зник біль, що не давав покою декілька місяців.

Так уже повелось, що в повсякчасних клопотах, турботах кудись мчимо, поспішаємо, пам’ятаємо про все та всіх і забуваємо про найголовніше – власне здоров’я. І лише коли його втрачаємо, час раптово зупиняється. Відразу докоряємо собі, жалкуємо, але…
Я,...

Володимир ЗЕЛІНСЬКИЙ – справжній ас музичної справи. Пісні та грі на народних інструментах присвятив чверть століття. На чому тільки не вміє грати! Віртуоз баяна, майстерно володіє мовою фортепіано, уміло вправляється з гітарою, бас-гітарою, балалайкою, навіть барабаном… За двадцять два роки спільного життя з дружиною Оксаною заслужили чимало нагород і подяк різних рівнів.

Він народився в селі Стрільськ. Там же здобув повну середню освіту. Закінчив школу гарно. Батько працював будівельником, мати, як і багато хто на той час, трудилася в колгоспі. Тож син змалку був працелюбним і вчився...

Є такий стан людської душі, коли хочеться жити, злітати в небо, сміятися й співати, дарувати свою радість усім, хто поряд. Таке почуття називають щастям. Галина Мірко щастям вважає щодня займатись улюбленою справою.

Вона – бібліотекар. Колеги стверджують, що таких професіоналів треба пошукати. Цьогоріч виповнюється чотири десятиліття її трудового шляху, й жодного разу не пожалкувала про обраний фах.
А розпочала трудову діяльність Галина Данилівна в далекому 1969 році. Після закінчення Дубенського культосвітнього училища працювала завідувачкою клубом у рідному селі Білятичі, Сарненській...

Усі люди мають свою долю, даровану ще з народження небесами. І кожна відрізняється від інших чимось особливим, властивим лише їй. Шестидесятидворічна Федора МОЙСЮК з Любикович на перший погляд здається простою жінкою, однак насправді, за словами односельців, наділена такими якостями, як щирість і привітність, вміння вислухати й порадити, що притаманні лише добрим і надійним людям. Життя кожного посмуговане в кольори радості та горя, таким воно було й у неї. Проте зараз воістину щаслива. Виростивши трьох дітей: сина і двох доньок - плекає сімох внучат. А ще щороку обробляє своїми натрудженими...

Незабаром молодь, чого доброго, й не знатиме, чим займалися колись бондарі, гончарі, бортники… Саме тому на сторінках районного часопису публікують розповіді про представників цікавих, навіть екзотичних у наш час, професій. До славної когорти умільців належить Степан БОСЮК із с. Тутовичі, який прославився й у Володимирецькому районі рідкісним умінням копати колодязі, яких на його рахунку – майже півтори сотні.

Розшукати героя розповіді було справою не з легких. Ні, у селі всі добре знають, де живе дід Степан. Та ось дома погожої днини його годі застати: саме подався до сусіда допомогти...

Усе трудове життя бригадира будівельної бригади СГПП «Случ» Леоніда Лопанчука наповнене сумлінною працею на рідній землі. Понад 36 років він незмінно очолює колектив. У великому передовому господарстві нині немає жодної будівлі, яку б не споруджував або ж капітально не ремонтував виробничий підрозділ Леоніда Федоровича. Практично й село Тинне оновилось завдяки звершенням його бригади, бо колгоспники звели тут майже всі установи, заклади, магазини. Не зогледівся будівничий, як дійшов рубежу пенсійного віку: 30 березня зустрічає 60-річний ювілей.

Коли спілкуєшся з енергійною, життєрадісною...

У народі існує приказка: «Є мати - маєш цілий світ, не стало матері – не стало півсвіту…». Саме про найдорожчу людину склали таке повір’я, бо вона єдина у світі порадить, зрозуміє і втішить без лукавства, по-щирому.

Нещодавно своє 75-річчя відсвяткувала Марина Матюк із села Тинне. Нині мати-героїня має тридцять онуків, шість правнуків. Каже, що отримала велике благословення, бо доживає в такому віці при здоров’ї та розумі, бачить свою родину.
Жінка згадує, що народилася в сім’ї, де зростало семеро дітей. Працювала змалечку, бо батько Онуфрій Овсійович привчав до роботи і завжди стверджував,...