Добре ім’я людини

Багатогранне життя цієї жінки. За направленням приїхала на Сарненщину після закінчення Львівського українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова.

Як перспективного, енергійного молодого спеціаліста незабаром обрали головою профради редакції районної газети й друкарні. Вона вправно керувала виробничим процесом, а при відсутності директора - колективом. Але шляхи життєві непередбачувані, і в один момент круто змінила професію, відкривши двері Сарненської центральної лікарні.
Майже п’ятнадцять років Зоя Дякова працювала в закладі, у підпорядкуванні якого були всі установи охорони...

Високопарно звучить, правда? А коли конкретизувати, що ці слова чи не якнайвлучніше характеризують діяльність начальника паспортного столу комунального підприємства «Житлосервіс» Валентини МІНЧУК, то стає зрозумілим, що саме дотримання, як кажуть, літери закону й визначає сенс трудових буднів миловидної та симпатичної жінки, відповідальної та строгої водночас рядової великої родини колективу.

Його керівник Антоніна Погранична так відгукнулася про свою підлеглу: «Дуже хороша людина. Має вищу технічну освіту. Жодного разу не чула, щоб вона підвищила голос як на відвідувачів паспортного столу...

У перший день Масниці до Лідії Гаврильчик завітало чимало гостей. І не лише родичі, а й учасники церковного хору храму села Люхча та народного аматорського фольклорно-етнографічного гурту «Троян».

Ще донедавна 84-літня іменинниця співала разом з ними. Все менше залишається корінних «троянців», які створили його основу, але покоління, яке прийшло після них, бережливо зберігає ТА підтримує автентичні пісенні традиції. Побачивши друзів Із квітами й подарунками, почувши вітання з днем народження, Лідія Тимофіївна почала плакати. Це були сльози смутку та радості одночасно. Їй є що згадати і про...

Приємно писати про людей праці – простих і трудолюбивих, як-от Оксана КОЗИНЕЦЬ зі Зносич. Щоденною рутинною роботою ця молода жінка вже 10 років примножує добру славу відомого на всю Україну сільського господарства «Маяк», в якому трудиться оператором машинного доїння.

Доглядає нині 38 корів, щодня надоює понад 500 літрів молока, за місяць - 12-14 тонн. Не мають спочинку її часто до болю натруджені руки, бо ж розпочинає день удосвіта, ще до п’ятої ранку, а закінчує о десятій вечора, з двома перервами в декілька годин. А там, на фермі, щоразу потрібно ясла вичистити, наповнити їх свіжими...

Ніколи не знаєш, що чекає, куди заведуть непередбачені шляхи примхливиці-долі. Й Олександр Конончук не гадав, що підготувала йому, молодому, дев’ятнадцятирічному юнакові, який виріс у благополучній родині.
Батько Пилип Васильович рано пізнавши батрацький хліб, працюючи в депо станції Сарни, здобув політичний гарт. Став одним із учасників Дубровицького повстання від Волинського губкому партії. Знали його як члена екіпажу бронепоїзда «Красний боєць». І мама була прогресивних поглядів. Олександр пишався батьками. Не пасував перед життєвими труднощами й випробовуваннями.
Холодної осені 1951-го...

зустріла медична сестра дитячої палати Тетяна Потапович

І не шкодує про це. Адже є однією з тих, хто бере участь у великому таїнстві – появі нового життя. І коли на світ з’являється дитя, природними є переживання, стурбованість батьків, страх за новонародженого. Не¬обхідно тактовно й переконливо пояснити їм, що їхня тривога при спілкуванні з дитиною може вплинути на неї негативно. Нелегко буває досягнути взаєморозуміння з тими, хто неспроможний критично оцінити реальні факти й дуже емоційно реагує на захворювання, особливо первістка. У таких випад¬ках медична сестра повинна виявити терпіння...

О, як же дивує нас життя! 15 грудня випадково проїжджав через Сарни. Це місто - моє! Я народився і певний період тут жив. Чимало залишалося часу до поїзда. Вийшовши на міст, вдихнув повітря, озирнувся.

Погляд перехопила Стара Вежа, що напуває місто водою вже, мабуть, понад століття, а тому, вважаю, варта такого вшанування: іменуватися великими літерами. Далі - міський парк, теж ветеран міста і вартий мати свою назву… Станція… Поруч - новобудова. Гарно. Західна сторона загалом майже без змін, хіба що трішки на півдні…
Раптом підійшла знайома жінка. Привіталися. Розговорилися. Довідався, що...

22 грудня, на святу Ганну, колишньому відповідальному секретареві часопису «Сарненські новини» Ганні ЧИЧЕНІНІЙ виповнюється 90 років

Час так невмолимо мчить, що не дає Ганні Чиченіній і зогледітися. Хоча на скроні лягла срібляста паморозь, подеколи здоров’я підводить, й довга розкішна коса вже не та…
Не та і Ганна Іванівна, не та. Але попри життєві випробування і роки, все така ж невиправна оптимістка й жартівниця. Коли зателефоную, завжди детально розпитає про газетярські справи, наче з колективом «СН» і не розставалася. А наостанок зазвичай ніби ненароком кине: «Хай молоді пишуть, не...

У далекому 1953-ому, коли 15-річну наречену Кулину везли з Кричильська в дім чоловіка Йосипа Шимка на хутір Рихту, вирувала страшна заметіль.

Проте вона стала добрим знаменням: подружжя виховало сім дітей, тішиться двадцятьма двома онуками, тринадцятьма правнуками. А 21 листопада, на святого Михайла, берегині сімейного вогнища виповнилося 75 років.
Яке коріння – таке й насіння, повчає народна мудрість. У родині Шимків працелюбне коріння: Кулина Данилівна багато років працювала в ланці тодішнього колгоспу ім. ХХ з’їзду КПРС, захоплювалась вишиванням, шиє на машинці, а ще напрочуд смачно...

- прочитавши Отче наш, з такими словами Надія КУЛІШ, мешканка с. Велике Вербче, розпочинає оглядати хворого.

Ніколи й на думку не спадало Надії Андріївні, що зможе допомагати людям. Адже таким даром наділив її Господь. Жінка вправляє спини, вивихи та лікує від багатьох інших недуг. І не дізналася б про це, мабуть, і досі, якби сама не втрапила в біду:
- Подоївши корови, несла здавати молоко, - повела розповідь Надія Андріївна. – Раптом відриваються двері від обори - й прямо мені на спину. Лежу, молоко розлилося, а підвестись не можу. Хіба раніше було стільки транспорту, як тепер? Посадили...

Саме таку, святу, любов до дітей і несе крізь усе життя Нінеліна Барабаш, яка самовіддано працюючи на педагогічній ниві, всі свої вміння, досвід і знання щедро передавала підростаючій юні м. Сарни.

Нелегка самостійна дорога випала моїй героїні, та вона, мужньо переборюючи всілякі випробування, наполегливо йшла за обраною з дитинства мрією. Здійснила її, стала улюбленою наставницею сотень і сотень сарненців, навчаючи і їх самих, а згодом їх дітей і внуків. Ліну Корніївну знають у райцентрі і дорослі, і малі. Це неординарна особистість з беззавітною самопожертвою в ім’я виховання учнів...

підтримує мешканців Сарненщини народний депутат України Микола ШЕРШУН

Черпати сили з рідного Полісся,
У праці плідній на своїй землі.
Руками власними здобути щастя
В пошані та у вдячності людській.
Плідно для рідного поліського краю, для людей, які живуть у нім, упродовж десятиліть працює Микола ШЕРШУН. А це і є щастя – відчуття власної вагомості в суспільстві. Найголовніше – вміти віддавати всі свої сили, тепло душі й небайдужого серця людям. Відданість роботі задля суспільних потреб – найгуманніше покликання. І так сталося, що юнак з багатодітної родини від робітничих професій дійшов до...

І приклад у цьому показує очільник районного управління водного господарства Василь ПІНЧУК, який зустрічає славне 60-річчя

Прекрасне наше довкілля будь-якої пори року. Хіба можна не любити рідний край, землю-годувальницю, яку споконвіку називаємо матінкою? Та любов має бути помножена ще й на турботу й увагу, тоді вона віддячує рясними щедротами. Серед численних її потреб - неоціненна вода. Недарма сентенція «Земля – це золото, вода – це діамант, а разом - це життя» домінує в діяльності справжніх піклувальників земельних багатств – колективу управління водного господарства – який понад 20...

Живемо в складний період. Кожен виходить із становища як може, щосили намагаючись вижити, вціліти, не розгубити доброти, терпіння, а, головне…

Головне в усіх своє. Специфічне воно й у сарненця Юрія МУЗИЧЕНКА, до якого підкралась п’ятдесята осінь. Але йому, русявочубому, невисокому на зріст, та мужньому й сильному духом, аж ніяк не дасиш стільки. Він повсякчас у русі, пошуку. Скільки пам’ятаю Юрія, дивуюся його невтомності, Божій іскрі, що горить роками, - залюбленості в її величність Музику.
Познайомилася ближче з Юрієм, хоча знала й раніше, на конкурсі юних бардів-гітаристів, що проходив у...

Умілими руками відтворює природу на пейзажах, образи на іконах, панно, сувеніри, прикраси й багато іншого з природного матеріалу: бурштину, дерева, а ще шедеври – гобелени з ниток - рукодільниця Валентина МУЛЯВКА

Якось, шукаючи подарунок на день народження, завітала в магазин «Янтар» у райцентрі, й, уперше побачивши бурштинові вироби, зачарувалася ними. І, звичайно, з крамниці вийшла не з пустими руками. Дивлячись на цю красу, не могла уявити, що колись познайомлюсь із майстринею, яка вміє її втілити в життя.
Ще в школі Валя хоч і вміла малювати, та не уявляла, що стане художницею, попри те,...